Рекомендації I Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції (28 вересня – 15 жовтня 2026 р.)

Тема конференції: «Психологічні засади групового та індивідуального консультування кар`єрних радників у сфері освіти з питань кар`єрного розвитку у віртуальному освітньому просторі»

I Всеукраїнську науково-практичну Інтернет-конференцію «Психологічні засади групового та індивідуального консультування кар’єрних радників у сфері освіти з питань кар’єрного розвитку у віртуальному освітньому просторі» проведено з 28 вересня по 15 жовтня 2026 року. Матеріали конференції опубліковано за посиланням https://www.newlearning.org.ua/content/opublikovano-materialy-i-vseukrayinskoyi-naukovo-praktychnoyi-internet-konferenciyi. 

Обговорення відбулося у спеціальній тематичній групі соціальної мережі Facebook https://www.facebook.com/groups/322658487796009/.

Конференція організована лабораторією кіберпсихології та лабораторією організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Співголови наукового комітету конференції – Карамушка Людмила Миколаївна, дійсна членкиня НАПН України, докторка психологічних наук, професорка; Смульсон Марина Лазарівна,  дійсна членкиня НАПН України, докторка психологічних наук, професорка.

Співголови організаційного комітету конференції – Назар Максим Миколайович, кандидат психологічних наук, старший дослідник; Клименко Наталія Геннадіївна, докторка філософії (PhD) у галузі психології.

Голова програмного комітету конференції – Мещеряков Дмитро  Сергійович, кандидат психологічних наук.

         Конференція була присвячена важливим та актуальним науковим темам, зокрема тим, що пов’язані із зміною траєкторій і стратегій професійного та кар’єрного розвитку в умовах війни, впровадженням технологій штучного інтелекту у здійсненні кар’єрного консультування. Розглядалися такі проблеми:

1. сутність професійної кар’єри та професійного розвитку (види кар’єри, плато професійної кар’єри, особистісні чинники та роль організації у кар’єрному розвитку в умовах невизначеності, особливості професійної кар’єри у різних сфер: від державної служби до освіти та армії);

2. психологічні особливості кар’єрного розвитку здобувачів освіти в умовах війни (психологічний супровід дистанційного навчання, профорієнтація у добу цифровізації, онлайн-супровід професійного самовизначення, психічне здоров’я та психологічне благополуччя учасників освітнього процесу);

3. психологічні особливості діяльності кар’єрних радників і використання ними цифрових технологій (моделі групового та індивідуального консультування, етика, довіра й конфіденційність онлайн, ШІ у кар’єрному консультуванні, групова динаміка та фасилітація, професійна стійкість і самопрезентація радників в Інтернеті).

У матеріалах конференції опубліковано 65 тез 77 науковців, з них 1 – англійською мовою. У роботі конференції взяли участь магістри, аспіранти, докторанти,  наукові працівники, викладачі університетів, практичні психологи, психотерапевти, кар’єрні радники, експерти з цифровізації, представники громадських та міжнародних організацій. Значна частина учасників конференції активно поєднують наукову, викладацьку та практичну діяльність у таких сферах, як психологія  кар’єри, кар’єрне консультування, психокібернетика, організаційна та економічна психологія, активно впроваджують інформаційні технології у свою діяльність. Учасники конференції представляли різні регіони та міста України (Житомир, Запоріжжя, Дніпро, Київ, Львів, Миколаїв, Одеса,  Харків, Хмельницький, Чернігів та ін.).

В основній частині обговорення у соціальній мережі Facebook опубліковано 79 дописів і коментарів із загальним охопленням понад 1600 переглядів.  Велику зацікавленість у процесі наукових дискусій у віртуальній спільності викликали питання, що пов’язані з актуальними для українського суспільства проблемами, які стосуються:

а) сутності трансформації професійної кар’єри у сучасних умовах (зміни в кар’єрі під час війни; професійний і кар’єрний розвиток українських жінок, які вимушено перебувають за кордоном; значення психологічного капіталу особистості для здійснення інноваційних типів професійної кар’єри; ролі життєстійкості особистості як психологічного ресурсу кар’єрного розвитку в умовах війни; формування кар’єрної адаптивності та благополуччя особистості в умовах невизначеності;

б) змісту та ресурсів професійної кар’єри здобувачів освіти й персоналу організацій (врахування професійно-ресурсного потенціалу майбутніх фахівців соціономічних професій в умовах війни  у процесі кар’єрного консультування;  відновлення кар’єрної суб’єктності жінок після професійної перерви; особливості кар’єрного консультування керівників з різним стилем лідерства; зв’язок фінансового благополуччя персоналу з кар’єрним зростанням; необхідність інтеграції особистісного, соціального та організаційного рівнів аналізу кар’єрного розвитку; професійна успішність та емоційна стійкість офіцерів-прикордонників в умовах війни та ін.);

в) залучення штучного інтелекту до кар’єрного консультування (трансформація ринку праці та еволюції систем кар’єрного консультування під впливом штучного інтелекту; особливості кар’єрного консультування в умовах невизначеності із залученням штучного інтелекту; можливості штучного інтелекту в оцінювання відповідності «працівник – робоче середовище» у цифровому кар’єрному консультуванні; профілактики інформаційних маніпуляцій у профорієнтаційному контенті соціальних мереж та ін.).

        Аналіз матеріалів конференції (65 тез, 77 авторів) і віртуальних дискусій (45 обговорень) засвідчив гостру потребу у системному оновленні підходів до професійного розвитку та професійної кар’єри. На основі міждисциплінарних досліджень у сферах психології кар’єри, кіберпсихології, організаційної та економічної психології учасники конференції розробили такі рекомендації:

1. трансформувати поняття кар’єри у період соціально-економічних трансформацій та під час війни. Переорієнтувати стратегії професійного розвитку з класичного вертикального зростання на альтернативні форми («горизонтальну експертність», «протейну кар’єру», «безмежну кар’єру» та ін.), коли керування кар’єрним шляхом переходить від організації безпосередньо до самої людини та передбачає гнучкість її кар’єрного шляху. Це дозволить фахівцям долати ефект «кар’єрного плато» та професійну стагнацію у періоди невизначеності;

2. модернізувати діяльність кар’єрних радників і психологів через ШІ. Активно впроваджувати інструменти штучного інтелекту для первинного скринінгу, аналізу ринку праці та оцінювання відповідності «працівник – робоче середовище». Кар’єрним радникам і психологам важливо розвивати цифрову компетентність та навички інтернет-фасилітації, зберігаючи етичні стандарти, конфіденційність онлайн та пріоритет людської емпатії й живого контакту;

3. розширити практичний інструментарій психологів. Фахівцям психологічного профілю потрібно впроваджувати інноваційні моделі дистанційного супроводу, методики інтернет-консультування та профілактики інформаційних маніпуляцій у мережі. Для збереження власного ресурсу психологам слід розвивати навички професійної самопрезентації в Інтернеті та регулярно брати участь у супервізіях задля запобігання емоційному вигоранню;

4. пріоритезувати ментальне благополуччя та життєстійкість. Інтегрувати техніки стресостійкості та розвитку психологічного капіталу особистості як обов’язковий компонент кар’єрного супроводу. Особливу увагу слід приділити збереженню балансу між професійною діяльністю та іншими сферами (сім’я, хобі), що є базовим захистом від вигорання психологів, радників і персоналу організацій;

5. підтримати здобувачів освіти у побудові кар’єрного старту. Створювати інтерактивні віртуальні платформи, гейміфіковані марафони та онлайн-програми для успішної адаптації студентів до умов дистанційного навчання та профорієнтації під час війни. Здобувачам освіти необхідно системно підвищувати цифрову мобільність, розвивати Soft Skills (адаптивність, критичне мислення) та своєчасно звертатися за фаховою підтримкою для подолання страху невизначеності;

6. посилити медіабезпеку та захист від маніпуляцій. Розробити дієві механізми моніторингу та фільтрації кар’єрного й профорієнтаційного контенту в соціальних мережах з метою профілактики інформаційних маніпуляцій та дезінформації у сфері працевлаштування;

7. враховувати специфіку різних категорій населення та фахівців. Розробляти окремі науково-практичні моделі супроводу кар’єрної адаптивності українських жінок за кордоном, майбутніх фахівців соціономічних та інших професій, а також забезпечувати емоційну стійкість представників особливих сфер діяльності (військовослужбовців, прикордонників, освітян і держслужбовців).

Матеріали, що відповідають тематиці конференції, за бажанням авторів, можуть бути також опубліковані у фахових (категорія Б) виданнях Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, серед яких:

«Технології розвитку інтелекту»

https://www.newlearning.org.ua/content/elektronniy-zhurnal-lsitn

«Організаційна психологія. Економічна психологія».

https://orgpsy-journal.in.ua/index.php/opep