ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЛАБОРАТОРІЮ

Лабораторію психодіагностики та науково-психологічної інформаціїстворено 5 січня 2015 року шляхом об’єднання двох лабораторій: психодіагностики та науково-психологічної інформації. Кожна з цих лабораторій має свою історію.

Лабораторію психодіагностики створено у 1975 році. Засновником і першим її керівником був Юрій Зіновійович Гільбух, доктор психологічних наук, професор (1928–2000), один із фундаторів сучасної психодіагностики в Україні. З 1995 року по 2014 рік лабораторією завідувала Світлана Анатоліївна Гончаренко, кандидат психологічних наук.

           У лабораторії вивчалися методологічні, теоретичні та практичні проблеми, пов’язані зі створенням нових тестів, адаптацією відомих традиційних методик, діагностикою різних популяцій дітей та дорослих, а також впровадженням психодіагностики в практику роботи шкіл. Саме в лабораторії психодіагностики було обґрунтовано потребу введення посади шкільних психологів. Особлива увага зверталась на створення спеціальних програм та навчальних комплексів, за якими педагоги та шкільні психологи могли б працювати з окремими категоріями дітей. Лабораторією психодіагностики був започаткований і проведений масштабний експеримент із диференційованого навчання дітей, який охоплював сотні шкіл України, Молдови та інших країн.

Лабораторію науково-психологічної інформації створено 1991 року в Інституті психології імені Г. С. Костюка АПН України (перша назва – Інформаційно-видавничий та патентний відділ). З 1991 по 1995 рік лабораторією керувала Світлана Павлівна Тищенко, кандидат психологічних наук, а з 1995 року по 2014 рік лабораторію очолювала Валерія Вікторівна Андрієвська, кандидат психологічних наук.

         Основними напрямами наукової діяльності лабораторії науково-психологічної інформації були: питання відображення психологічного знання в категоріальному апараті й терміносистемі сучасної української психології з метою корегування, збагачення та модернізації української терміносистеми відповідно до останніх надбань світової науки; основні характеристики професійного мовлення психолога-науковця, психолога-викладача та психолога-практика: особливості творення психологом наукового тексту; особливості професійного спілкування психолога з респондентами та учасниками експериментальних досліджень, фасилітаційні функції мовлення психолога-викладача, специфіка професійного мовлення психолога-практика (в ході психологічного консультування та психотерапії); проблеми трансформації комунікативної компетентності психологів в інформаційному суспільстві, зокрема в процесі їх професійної діяльності у віртуальному просторі.

З 2015 року лабораторія психодіагностики та науково-психологічної інформації пройшла шлях від об’єднання двох різних наукових підрозділів до згуртованого колективу, який упевнено працює на стику діагностики та психологічної й інформаційної просвіти. З 2015 по 2025 рік лабораторію очолювала Наталія Василівна Пророк, доктор психологічних наук.

Перші роки після об’єднання були присвячені розробленню теоретико-методологічних основ теми «Психологічна культура працівників освіти в інформаційному суспільстві».Було визначено структуру феномена, його когнітивні, мотиваційні, ціннісно-смислові та поведінкові компоненти. У цей період співробітники здійснювали психологічну допомогу учасникам війни на Сході України та членам їхніх родин; брали участь у конференціях і міжнародних форумах з кризової психології. В інституті та інших установах було проведено тренінги з медіаграмотності; заняття для переселенців, учителів і вихователів щодо роботи з дітьми, які пережили травматичні події. Науковці лабораторії брали участь у проєктах психологічної реабілітації військових та членів їхніх родин; були волонтерами Кризового центру медико-психологічної допомоги (надавали консультації, працювали на телефоні довіри).

Протягом 2018–2020 років лабораторія систематизувала результати досліджень, удосконалювала психодіагностичний інструментарій, створювала методичні рекомендації та довідкові видання для шкільних психологів і педагогів. Зберігаючи академічний напрям, колектив активно реагував на суспільні виклики – підтримував дітей із прифронтових територій, надавав методичну допомогу освітянам щодо подолання наслідків стресу й ПТСР.

Період пандемії COVID-19 змусив лабораторію зосередитися на проблемах адаптації в умовах дистанційного навчання. Досліджувалися стресові та психотравмівні ситуації, пов’язані з ізоляцією, психологічні чинники дезадаптації школярів, а також взаємини між учителями, учнями та батьками під час карантину. Лабораторія створила рекомендації для педагогів щодо збереження психічного здоров’я учнів у період дистанційного навчання.

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в 2022 році співробітники лабораторії займалися дослідженням адаптаційних розладів, викликаних травмівними подіями війни; вивчали адаптаційні ресурси, мобілізація яких сприяє подоланню негативних наслідків війни. Основними напрямами роботи були соціально-психологічна підтримка дітей та їхніх батьків, психологічна допомога переселенцям, створення груп підтримки для сімей, що втратили дім чи близьких; підготовка фахівців із питань психолого-педагогічного супроводу дітей в умовах війни. Співробітники лабораторії є співавторами тритомника ОБСЄ «Основи реабілітаційної психології» (2018 р.); проводили тренінги для психологів і військових силових структур щодо надання психологічної допомоги в екстремальних ситуаціях.

З 2025 року в. о. завідувачки лабораторії є кандидат психологічних наук Ольга Владиславівна Гнатюк.