Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно)
| 23.10.2026
Ярослав Бабійчук (24.08.1987 р. н.) з перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України та проходив службу бойовим медиком 3-го механізованого батальйону Окремої Президентської бригади на найгарячіших ділянках фронту на Донеччині. Лише за перший рік війни він здійснив понад півтори тисячіевакуацій поранених, а загалом врятував понад дві тисячі воїнів. Він був основним організатором стабілізаційного пункту під час контрнаступу 2023 року та навчав військовослужбовців тактичної медицини. Після контузії мав право демобілізуватися, але добровільно повернувся до побратимів. 19 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області, під час чергової евакуації поранених під нищівним вогнем ворога, внаслідок удару протитанкового ракетного комплексу молодший сержант Ярослав Бабійчук загинув. Без чоловіка залишилася дружина, а п’ятирічна донька Ярослава назавжди залишилася без батька. У с. Лісовичі на Київщині, де минуло його дитинство, його ім’ям названо вулицю. Також йому присвоєно звання «Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади». Дружина Ярослава, Світлана Бабійчук, працює в системі Національної академії педагогічних наук України. Вона старший науковий співробітник відділу проєктування розвитку обдарованості Інституту обдарованої дитини НАПН України. Тож вшанування пам’яті Ярослава - справа нашої академічної спільноти. Щоб Президент України розглянув петицію, вона має зібрати 25 000 підписів до кінця грудня 2026 року. У зв’язку з викладеним прошу Вас сприяти поширенню інформації про петицію. Підписати петицію можна за посиланням: https://petition.president.gov.ua/petition/270780 Перевірити свій підпис можна в рубриці «ПІДПИСАНТИ».
|


