Шамич О. М. Психологія самореалізації особистості в паралімпійському спорті

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.01— загальна психологія, історія психології. — Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. — Київ, 2020.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв’язання важливої наукової проблеми розроблення психологічних засад самореалізації особистості в паралімпійському спорті та сприяння повноцінній інтеграції людей з інвалідністю в суспільство. Представлено концепцію дослідження самореалізації особистості в паралімпійському спорті, методичне забезпечення діагностики й оптимізації особистісних ресурсів самореалізації осіб з інвалідністю. Обґрунтовано, що ґенеза самореалізації особистості паралімпійця зумовлена мотивом, що виражає опредмечування потреб і визначає прагнення до розвитку свого потенціалу. Показано, що сучасний паралімпійський спорт дає людям з інвалідністю шанс використовувати резервні можливості організму та повноцінно інтегруватися в суспільство; спортивна діяльність дає змогу паралімпійцям задовольнити потреби приналежності до соціальної групи, потреби в самоствердженні, інформаційні потреби та потреби у фізичному вдосконаленні. Комплексне дослідження психологічних засад самореалізації особистості в паралімпійському спорті показало, що заняття спортом надає можливість забезпечити ефективне функціонування людям з інвалідністю не лише в «Інваспорті», а й в інших сферах особистого та громадського життя.

Обґрунтовано модель та методичне забезпечення дослідження самореалізації особистості паралімпійця. Виявлено комплекс взаємопов’язаних параметрів особистості як структурних компонентів моделі самореалізації. Визначено психологічні особливості (загальні, вікові, статеві та залежно від рівня результатів) і чинники самореалізації паралімпійців (моральне задоволення від перемог на змаганнях; можливість особистісної самореалізації; можливість представляти на змаганнях свою країну, клуб, місто; спілкування з друзями, знайомими; можливість бути повноцінним членом суспільства; задоволення від тренувань, фізичних навантажень та перспектива закордонних поїздок). 

Встановлено, що психологічною основою самореалізації паралімпійців є прагнення до особистісного зростання; усвідомлення цілей власного майбутнього, відкритість новому досвіду, переживання відчуття реалізації свого потенціалу, позитивна самооцінка, прийняття себе з усіма перевагами і недоліками, упевненість в собі і власних силах, висока оцінка своїх можливостей, відчуття компетентності, наявність життєвих цілей і сенсу життя, довірливі взаємини з оточенням, розуміння того, що людські стосунки будуються на взаємних вчинках; самостійність, впевненість у своїх можливостях. На основі вивчення системних феноменів самореалізації особистості паралімпійців — самоорганізації, життєстійкості та психологічного благополуччя — визначено психологічну природу та фактори мотивації самореалізації паралімпійців як феномена самодетермінації. 

Виявлено, що висока самоорганізація особистості паралімпійця ґрунтується на таких характеристиках, як прагнення до свободи і незалежності, прагнення до саморозвитку та самореалізації, потреба в досягненнях, визначеність цілей, осмисленість життя, здатність контролювати події життя, наполегливість, планомірність, цілеспрямованість, упевненість в собі і власних силах, відчуття компетентності в управлінні повсякденними справами. Доведено, що предикторами, які мають найбільший вплив у прогностичній моделі життєстійкості паралімпійців як одного із ключових параметрів індивідуальної здатності людини до зрілих форм саморегуляції, є самовираження, управління середовищем, самоорганізація та самоприйняття. Предикторами суб’єктивного благополуччя паралімпійців є осмисленість життя, самоприйняття, позитивні взаємини, особистісне зростання, що вконтексті гуманістичної парадигми розкриває розуміння психологічного здоров’я особистості через розвиток і реалізацію її потенціалу.

Отримані результати дослідження покладено в основу розроблення комплексної програми психологічного супроводу самореалізації паралімпійців, спрямованої на розвиток складових позитивного функціонування особистості — самопізнання, самоприйняття, самовираження, самоефективності, саморегуляції, автономії, осмисленості життєвих та професійних цілей, інтеріоризацію цінностей саморозвитку та самореалізації.

Ключові слова: паралімпійський спорт, особистісні ресурси, самореалізація, чинники самореалізації, самоорганізація, життєстійкість, психологічне благополуччя.