XIX Науково-практична конференція з міжнародною участю «СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ: Психологічні механізми суб’єктивного відновлення майбутнього»

12-13 травня 2023 року лабораторією екологічної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України була проведена XIX Науково-практична конференція з міжнародною участю «СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ: ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ СУБ’ЄКТИВНОГО ВІДНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО» (далі Конференція), яка відбулася в змішаному (он-лайн+наживо) форматі

Урочисте відкриття наукового заходу відбулося за участі Максименка С. Д.,директора Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, дійсного члена (академік) НАПН України, доктора психологічних наук, професора, Швалба Ю.М., завідувача лабораторії екологічної психології інституту психології імені Г.С. Костюка, професора кафедри соціальної роботи факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора психологічних наук, професора, Лютої Л.П.,  Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувачки кафедри соціальної роботи факультету психології, кандидат соціологічних наук, доцент, Гарнець О. М., голови громадської організації «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, кандидата психологічних наук, Данчевої О. В., голови громадської організації «Товариство незалежних експертів», кандидата психологічних наук.  

У науковому заході взяли участь близько 80 учасників − почесні гості, науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти (ЗВО), практикуючі психологи і фахівці соціальної роботи з усіх регіонів України, науковці, аспіранти, студенти, які представляють ЗВО, наукові установи,представники управління, громадські організації з багатьох країн світу (Грузія, Ізраїль, Україна, Іспанія, Германія, Австрія).

Відповідно до програми Конференції перший день роботи заходу проводилася у формі пленарного засідання, на якому були представлені  доповіді науковців з Ізраїлю, Іспанії,  України; фахівців з ВЗО та наукових установ Вінниці, Львова, Ніжина, Чернівців, Мукачева, Києва, Тростянця, Полтави.

В доповідях обговорювалися питання динаміки переживання життєвої невизначеності особистістю,

-зокрема О. М. Паламарчукбуло презентовано доповідь про  психологічну підтримку студентської молоді в умовах війни.https://www.youtube.com/watch?v=rSDUqDD1yig&list=PL9x1CQx7VdnYxbv9-Cv8CK-Gkog7UHlOt&index=2

Були підняті актуальні питання  самовизначення особистості в умовах загрозливого середовища:

-Так  М.В. Папуча говорив про життєву невизначеність, її враження та переживання. https://www.youtube.com/watch?v=Qd4ePVexXWY&list=PL9x1CQx7VdnYxbv9-Cv8CK-Gkog7UHlOt&index=7   Було проаналізовано особливості соціально психологічної адаптованості різних категорій населення України під час війни.

-Д. О. Александров  представив  дослідження  про особливості соціально-психологічної адаптованості комбатантів та вимушених переселенців в умовах війни.https://www.youtube.com/watch?v=k8dxIcIl6_0&list=PL9x1CQx7VdnYxbv9-Cv8CK-Gkog7UHlOt&index=4

-І. О. Корнієнкопідняв питаннястану безвиході у контексті життєвих перспектив ВПО.https://www.youtube.com/watch?v=cs12edg79Lk&list=PL9x1CQx7VdnYxbv9-Cv8CK-Gkog7UHlOt&index=8

-Г. В. Католик було представлено результати багаторічного дослідження екзистенції страху життя і смерті в сучасних умовах. https://www.youtube.com/watch?v=0LbCWaaY5xc&list=PL9x1CQx7VdnYxbv9-Cv8CK-Gkog7UHlOt&index=3

В контексті вивчення психологічних стратегій особистості як суб’єкта власного життя розглядалися стратегеми у кризових та катастрофних ситуаціях, практика відмови від таких стратегій та напрацювання нових стратегій життєдіяльності шляхом самовизначення.

-Зокрема доклад Вернік ОЛ. про методи дослідження особистісних стратегій життєдіяльності в ситуаційній невизначеності.https://www.youtube.com/watch?v=1pCN7DkNDyE&list=PL9x1CQx7VdnYxbv9-Cv8CK-Gkog7UHlOt&index=9

-Дідковський С.В. говорив про епістемологічне та онтологічне самовизначення. https://www.youtube.com/watch?v=iZPa1UiPmhc&list=PL9x1CQx7VdnYxbv9-Cv8CK-Gkog7UHlOt&index=12

Були презентовані програми та напрацювання в області роботи з переселенцями, комбатантами, тощо:

-Й. С. Зісельспрезентував програму «відновлення під час війни». https://www.youtube.com/watch?v=KvWTUi0sGdw&list=PL9x1CQx7VdnYxbv9-Cv8CK-Gkog7UHlOt&index=6  Обговорювалось питання майбутнього, як проблеми та смислу сьогодення та перспективи трансформації освітнього простору України.

-Швалб Ю.М. представив доповідь по майбутнє як проблема і смисл сьогодення. https://www.youtube.com/watch?v=lfyVTvFOhkY&list=PL9x1CQx7VdnYxbv9-Cv8CK-Gkog7UHlOt&index=13

У підсумку було відзначено високу актуальність, теоретичну та практичну значущість представлених доповідей.

На другий день роботи конференції було проведено Організаційно-діяльнісну гру «СПІЛЬНОТА ЯК СУБ’ЄКТ ПОБУДОВИ МАЙБУТНЬОГО», яка пройшла з безпосередньою участю наживо. В грі прийняли участь близько 30 науковців, представників управління нашою країною, практикуючих психологів та фахівців соціальної роботи, представники громадських організацій. 

В результаті дискусій, обговорення доповідей та презентацій учасниками конференції був усвідомлений соціальний та психологічний запит на практичну розробку та впровадження нових програм та системних заходів із стратегічного та ситуативного цілепокладання в умовах невизначеності та формування образу майбутнього в життєвій перспективі особистості, зокрема через розвиток спільноти.На Конференції панувала творча атмосфера, яка сприяла обміну науковими досягненнями, ознайомленню з актуальними напрямами наукових досліджень у сфері екологічної психології, захисту та охорони довкілля, встановленню творчих контактів між  вченими різних країн.

Враховуючи вищезазначене XIXНауково-практичноа  конференція з міжнародною участю«СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ: Психологічні механізми суб’єктивного відновлення майбутнього»:

-   підтримує ініціативу Національної Академії педагогічних наук, Інституту психології імені Г.С.Костюка щодо проведення  наукових  заходів еколого-психологічної тематики із вираженою спрямованістю на практичне вирішення екосоціальних і екологічних проблем, які, в умовах війни сьогодні, стають максимально загрозливими та критичними у розвитку й становленні України;

-   констатує високий як науковий, так і практичний рівень конференції, актуальність та змістовність доповідей, дискусій, презентацій вчених та фахівців-практиків протягом усієї роботи конференції;

-   підкреслює, що актуальними та перспективними напрямами досліджень є:

• наповнення психологічним і соціально-психологічним контентом сучасних організаційно-управлінських, правових, соціально-економічних проектів, спрямованих на подолання наслідків військової агресії рф проти України та створення благополучного локального середовищау воєнний та повоєнний час;
• розробка психологічно обґрунтованих заходів поліпшення екосоціальної й екопсихологічної ситуації в регіонах України на основі організації у територіальних громадах та спільнотах процесів розбудови і відновлення локальних середовищ та прийняття рішень щодо їх оптимізації;
• розробка заходів підвищення екопсихологічної культури й екологічної свідомості членів територіальної громади та спільноти  у тому числі створення нових спільнот, на основі фіксації динаміки переживання життєвої невизначеності, спричиненої військовими діями та масовим переселенням, а також на основі встановлення та корекції захисних особистісних стратегій, спрямованих формування образу майбутнього;
• розробка технік та технологій психологічної роботи на створення нових та підтримку існуючих спільнот, перевірка існуючих психологічних практик на екологічність використання в цьому напрямку, визначення етичних норм, правил та засад розвитку різних видів спільнот, здіснення ними допомоги власним членам та підтримки всього населення України.

-   вважає за доцільне налагодження співпраці між закладами вищої освіти, науковими та громадськими організаціями  України щодо проведення спільних досліджень психологічних проблем подолання наслідків й відновлення у воєнний та післявоєнний час; активізацію роботи з наукового забезпечення волонтерських організації, центрів роботи з різними верствами населення, органів місцевого самоврядування; культурними установами; громадськими організаціями, спільнотами тощо; продовження роботи з пошуку нових форм інтеграції екопсихологічної практики в процес роботи зі шкільною та студентською молоддю;

-   акцентує увагу на необхідності:

• здійснювати повсякчасну популяризацію результатів наукових досліджень щодо впливу власних неекологічних дій на якість життя, висвітлення переваг суб’єктної активності по захисту довкілля на психологічне благополуччя;
• на базі наукових лабораторій закладів вищої освіти продовжити та удосконалити роботу з підготовки грантових проектів, які стосуються актуальних проблем екологічного  виховання та просвіти  різних груп населення;
• активізувати системне цілеспрямоване використання результатів наукових досліджень та передового зарубіжного досвіду в сфері психологічного супроводу суспільних рухів;

-   відзначає, що участь молодих учених, докторантів, аспірантів, студентів у Конференції повсякчасно сприяє формуванню та вдосконаленню навичок науково-дослідної роботи, а також розвитку творчого потенціалу дослідників в інтересах розвитку еколого-психологічної науки;

-   підтверджує доцільність та нагальну необхідність оприлюднення результатів власних наукових досліджень молодих учених та їх розповсюдження серед широкого загалу шляхом публікацій у визнаних авторитетних науково-теоретичних та науково-практичних виданнях.