Корніяка Ольга Миколаївна
Народилася 27 січня 1953 року в м. Бориспіль Київської області − український психолог. Освіта.Закінчила Бориспільську середню школу №1 (1970); Київський державний університет імені Т.Г. Шевченка (1975); аспірантуру НДІ психології УРСР (1986); докторантуру Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України (2002); доктор психологічних наук, вчене звання − старший науковий співробітник. Корніяка О.М. є членом кількох редакційних колегій фахових науково-теоретичних збірок. Її нагороджено такими відзнаками: золотою медаллю за успіхи у навчанні (1970); дипломом з відзнакою (1975); знаком “Переможець соціалістичного змагання” (1976); медаллю “В пам’ять 1500-річчя Києва” (1982); медаллю “За активну роботу” Всесоюзного товариства “Знання” (1989). Тема кандидатської дисертації (1988): “Психологічні особливості розуміння повідомлення залежно від характеру поєднання слова і наочності”; тема докторської дисертації (2007): “Психологія комунікативної культури особистості школяра”. Етапи професійного шляху.Після закінчення вузу в 1975 р. працювала по 1992 р. редактором, старшим редактором, науковим редактором у видавничому відділі товариства „Знання” УРСР і МП „Пам'ятки України”. Викладала у Київському політехнічному інституті (1991–1992), Київському університеті економіки та права „Крок” (2010), Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди (2008–2014). З 1993 р. і дотепер працює в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України на посаді головного наукового співробітника лабораторії вікової психофізіології. Основні напрямки наукової роботи:проблеми психології розуміння різних знакових форм передавання інформації; психологія культури спілкування особистості, особливості комунікативної культури школярів різних вікових періодів психічного розвитку; питання гуманізації взаємин між вчителем і учнем; комунікативне забезпечення готовності студентів до педагогічної діяльності; комунікативна проблематика у психолінгвістиці; оптимізація розвитку комунікативної компетентності на різних етапах становлення фахівця-соціонома; психологія самоздійснення викладача вищої школи. Пріоритетний напрямок досліджень: теоретико-експериментальне вивчення феноменології культури спілкування особистості. Наукові здобутки.Створено цілісну психологічну концепцію комунікативної культури, підгрунтям якої є теоретико-експериментальна модель її змістової структури. Соціопсихологічне бачення дало змогу розглядати комунікативну культуру як якісну характеристику здатності людини до спілкування, стійку інтегративну властивість її особистості. Це продукт і водночас інструмент комунікативної діяльності людини, в якому виявляється діалектика загального й індивідуального. Як явище соціально-етичного плану, комунікативна культура являє собою систему морально зорієнтованих якостей, вмінь і навичок людини, що мають для неї особистісний смисл і дають можливість здійснювати комунікативно ефективну і психологічно комфортну міжособистісну взаємодію, обмін інформацією, взаємовплив і досягати взаєморозуміння. Розроблено комплексну методику дослідження і розвитку у школярів психологічних характеристик комунікативної культури; визначено принципи побудови роботи з корекції у дітей комунікативних якостей і вмінь. В авторській моделі психологічного розвитку комунікативної культури суб’єкта спілкування головними характеристиками є: інтегративний розвиток її основних структурно-змістових компонентів з акцентом на розвитку школяра як особистості, зокрема на становленні його мотиваційної сфери як підґрунтя формування соціально-комунікативних якостей і вмінь; інтенсифікація виховання морально зорієнтованих комунікативних якостей суб’єкта спілкування; переважне використання засобів, що являють собою перехідну форму між навчальною і реальною комунікативною практикою. Створено модель комунікативної компетентності, що об’єднує такі основні її компоненти, як комунікативно-мовленнєвий, соціально-перцептивний й інтерактивний. Як показало емпіричне дослідження, ці компоненти зазвичай визначають її розвиток, але кореляційні зв’язки у її структурі стають більш тісні й розгалужені у педагогів і психологів у міру набуття ними професіоналізму. Перспективи наукових досліджень. Визначення стратегії оптимізації професійного, в тому числі комунікативного, самоздійснення особистості. Інтереси і хобі:Заснувала і редагувала (1993 – 2000 рр.) літературно-мистецький журнал „Стоголосник” (Актуальна світова культура). Основні праці:Авторблизько 100 наукових публікацій. Назви основних праць: Корніяка О.М.Психологія комунікативної культури школяра: Монографія. – К.: Міленіум, 2006. – 336 с.; Корніяка О.М. Психологія комунікативної культури особистості школяра: Автореферат докт. дис. – К.: Вид-во “Науковий світ”, 2007. – 40 с.; Корніяка О.М. Лабіринти розуміння: Текст як об’єкт розуміння: Навч. посіб. – К., 1991. – 48 с.; Корніяка О.М. Мистецтво гречності: Чи вміємо ми себе поводити: Навч. посіб. – К.,1995. – 96 с.; Формування психолого-фізіологічної стійкості, профілактика стресів, розумових, емоційних та інших перевантажень обдарованих дітей і молоді, виховання у них патріотизму та громадянської позиції у процесі навчання та виховання: Навч. посіб./ За ред. С.Д. Максименка, В.Ф. Москаленко. – К., 2004 (співавт.); Психічний і фізіологічний розвиток учня та норми навантаження: Навч. посіб./ За ред. В.В. Клименка. – К., 2005 (співавт.); Психофізіологічне забезпечення готовності студентів до педагогічної діяльності: Монографія. – К.: Укрінтеї, 2007 (25.12). – (співавт.); Психофізіологічне забезпечення становлення фахівцяу професіях типу „людина–людина”: Монографія / За ред. О.М. Кокуна. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013 (співавт.). Корніяка О.М. Емпіричне вивчення культури спілкування як структурного компонента психологічної готовності студента до педагогічної діяльності // Практична психологія та соціальна робота. – 2008. – №11; Корніяка О.М. Розвиток комунікативної компетентності особистості в сучасному соціокультурному просторі // Матеріали ІІ Всеукраїнського психологічного конгресу, присвяченого 110-ій річниці від дня народження Г.С. Костюка (19-20 квітня 2010 року). – К.: ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2010. – Т.1. – С.140 – 145; Корніяка О.М. Психологія розвитку комунікативної компетентності на різних етапах професійного становлення особистості // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України/ За ред. академіка С.Д. Максименка. – К., 2012. – Вип.39; Корніяка О.М. Комунікативна компетентність сучасного фахівця – педагога і психолога // Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”: Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький, 2013. – Вип. 30. – С. 544 – 551; Корніяка О.М. Професійне спілкування і комунікативна компетентність фахівця-соціонома //Актуальні проблеми психології. –Т.У: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. – К., 2013. – Вип.13. – С. 119 – 129; Корніяка О.М. Деякі особливості оптимізації розвитку і корекції комунікативної компетентності педагогів і психологів // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України/ За ред. академіка С.Д. Максименка. – К., 2013. – Вип.40. Електронна адреса: olga.korniyaka@yandex.ua
|
