Укр.
Eng.
XVІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми екологічної психології: Життєдіяльність особистості в умовах середовищної невизначеності»
Урочисте відкриття наукового заходу відбулося за участі Максименка С. Д., директора Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, дійсного члена (академік) НАПН України, доктора психологічних наук, професора, Чепелєвої Н.В., заступника директора Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, члена-кореспондента НАПН України, доктора психологічних наук, професора, Швалба Ю.М., завідувача лабораторії екологічної психології інституту психології імені Г.С. Костюка, професора кафедри соціальної роботи факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора психологічних наук, професора, Беридзе К., доктора психологічних наук, професора, координатора Психологічної клініки, Батумського державного університету імені Шота Руставелі, Батумі, Грузія, Гарнець О. М., керівника Швейцарсько-Українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, кандидата психологічних наук, Данчевої О. В.,голови громадської організації «Товариство незалежних експертів», кандидата психологічних наук. У науковому заході взяли участь близько 60 учасників − почесні гості, науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти (ЗВО), практикуючі психологи і фахівці соціальної роботи з усіх регіонів України, науковці, аспіранти, студенти, які представляють ЗВО, наукові установи, громадські організації з трьох країн світу (Грузія, Ізраїль, Україна). Відповідно до програми Конференції робота заходу проводилася у формі пленарного засідання, на якому були представлені доповіді науковців з Грузії, Ізраїлю, України; фахівців з ВЗО та наукових установ Дніпра, Вінниці, Запоріжжя, Івано-Франківська, Києва, Маріуполя, Миколаєва, Харкова, Полтави. В доповідях обговорювалися питання соціальних і психологічних особливостей проживання гуманітарних криз і катастроф, організації життєвого середовища (професійного, побутового, навчального, рекреаційного) в умовах війни, відновлення способу життя після її закінчення. Були підняті актуальні питання впливу ситуації середовищної невизначеності на сприймання, осмислення та переживання людиною власного життя, етичні питання щодо інформаційної діяльності психологів у соціальних мережах під час війни. В контексті вивчення психологічних стратегій особистості як суб’єкта власного життя розглядалося питання когерентності особистості, та її впливу на особистісне благополуччя, були презентовані результати емпіричних досліджень відповідної тематики. У підсумку було відзначено високу актуальність, теоретичну та практичну значущість представлених доповідей. В результаті дискусій, обговорення доповідей та презентацій учасниками конференції був глибоко усвідомлений соціальний запит на практичну розробку та швидке впровадження нових системних заходів із підвищення та плідного використання соціальних та особистісних ресурсів у подоланні негативних впливів, пов’язаних з війною та самовідновленні у повоєнний час. На Конференції панувала творча атмосфера, яка сприяла обміну науковими досягненнями, ознайомленню з актуальними напрямами наукових досліджень у сфері екологічної психології, захисту та охорони довкілля, встановленню творчих контактів між вченими різних країн.Враховуючи вищезазначене XVІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми екологічної психології: «Сучасні проблеми екологічної психології: життєдіяльність особистості в умовах середовищної невизначеності» : - підтримує ініціативу Національної Академії педагогічних наук, Інституту психології імені Г.С.Костюка щодо проведення наукових заходів еколого-психологічної тематики із вираженою спрямованістю на практичне вирішення екосоціальних і екологічних проблем, які, в умовах війни сьогодні, стають максимально загрозливими та критичними у розвитку й становленні України; - констатує високий як науковий, так і практичний рівень конференції, актуальність та змістовність доповідей, дискусій, презентацій вчених та фахівців-практиків і практиків протягом усієї роботи конференції; - підкреслює, що актуальними та перспективними напрямами досліджень є: · наповнення психологічним і соціально-психологічним контентом сучасних організаційно-управлінських, правових, соціально-економічних проектів, спрямованих на подолання наслідків військової агресії рф проти України та створення благополучного локального середовища у воєнний та повоєнний час; · розробка психологічно обґрунтованих заходів поліпшення екосоціальної й екопсихологічної ситуації в регіонах України на основі організації у територіальних громадах процесів розбудови і відновлення локальних середовищ та прийняття рішень щодо їх оптимізації; · розробка заходів підвищення екопсихологічної культури й екологічної свідомості членів територіальної громади, у тому числі ВПО, на основі фіксації проявів еколого-психологічного стресу, спричиненого військовими діями та масовим переселенням, а також на основі встановлення та корекції захисних особистісних стратегій, спрямованих на зниження стресової напруги;
- вважає за доцільне налагодження співпраці між закладами вищої освіти, науковими та громадськими організаціями України щодо проведення спільних досліджень психологічних проблем подолання наслідків й відновлення у воєнний та післявоєнний час; активізацію роботи з наукового забезпечення волонтерських організації, центрів роботи з різними верствами населення, органів місцевого самоврядування знаннями та вміннями щодо поширення свого досвіду; продовження роботи з пошуку нових форм інтеграції екопсихологічної практики в процес роботи зі шкільною та студентською молоддю; - акцентує увагу на необхідності: · активізувати системне цілеспрямоване використання результатів наукових досліджень та передового зарубіжного досвіду в сфері психологічного супроводу громадських рухів; · на базі наукових лабораторій закладів вищої освіти продовжити та удосконалити роботу з підготовки грантових проектів, які стосуються актуальних проблем екологічного виховання та просвіти різних груп населення; · здійснювати широку популяризацію результатів наукових досліджень щодо впливу власних неекологічних дій на якість життя, висвітлення переваг власної активності по захисту довкілля на психологічне благополуччя; - відзначає, що участь молодих учених, докторантів, аспірантів, студентів у Конференції сприяє формуванню та вдосконаленню навичок науково-дослідної роботи, розвитку творчого потенціалу початківців-дослідників в інтересах розвитку еколого-психологічної науки; - підтверджує доцільність та необхідність оприлюднення результатів власних наукових досліджень молодих учених та доведення їх до широкого загалу шляхом публікацій у визнаних авторитетних науково-теоретичних та науково-практичних виданнях.
      |
