ПІДСУМКОВА РЕЗОЛЮЦІЯ XVІI Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми екологічної психології: психологічний зміст екосоціальних катастроф», яка відбулася 14-15 травня 2021 року

14-15 травня 2021 року лабораторією екологічної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України разом із Батумським Державним університетом імені Шота Руставелі (м.Батумі, Грузія) була проведена ХVІI Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми екологічної психології: психологічний зміст екосоціальних катастроф» (далі Конференція).

Урочисте відкриття наукового заходу відбулося за участі Максименка С. Д., директора Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, дійсного члена (академік) НАПН України, доктора психологічних наук, професора, Швалба Ю.М., завідувача лабораторії екологічної психології інституту психології імені Г.С. Костюка, професора кафедри соціальної роботи факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора психологічних наук, професора, від Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Лютої Л. П., завідувачки кафедри соціальної роботи факультету психології, кандидата соціологічних наук, доцента, Гарнець О. М., керівника Швейцарсько-Українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, кандидата психологічних наук, Данчевої О. В., голови громадської організації «Товариство незалежних експертів», кандидата психологічних наук.

 У науковому заході взяли участь близько 70 учасників − почесні гості, науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти (ЗВО) з багатьох регіонів України, науковці, аспіранти, які представляють  ЗВО та наукові установи з Грузії та України).

Відповідно до програми Конференції робота заходу проводилася у формі пленарного засідання (у он-лайн форматі)  та круглого столу: «Трансформація самовизначення особистості в умовах пандемії коронавірусу» (наживо).

На пленарному засіданні були представлені  доповіді науковців з Грузії та України; професорів, докторів наук з ВЗО та наукових установ Києва, Харкова, Вінниці, Житомира, Запоріжжя, Львова, Маріуполя, Мукачева, Полтави, Ніжина, Чернігова.

В роботі круглого столу «Трансформація самовизначення особистості в умовах пандемії коронавірусу»обговорювалися питання психологічної готовності та стресостійкості особистості в умовах екологічної небезпеки, зокрема, пандемії COVID-19. Були особливо виділені та обговорені актуальні питання психологічної підтримки та допомоги особистості у самовизначенні щодо  загроз епідеміологічної  ситуації. У контексті визначення особистості як суб’єкта змін власного способу життя були презентовані результати емпіричних досліджень відповідної тематики.

Значний інтерес викликали повідомлення про досвід роботи шкільних психологів в умовах дистанційного навчання. Введення карантину і вимушена соціальна ізоляція призвели, зокрема, до якісної зміни в організації навчального процесу у закладах середньої освіти, що відбилося на всьому спектрі складових професійної діяльності шкільного вчителя. Психологами були зафіксовані стресові стани та професійне вигорання вчителів,  пов’язані з різкою зміною у формах організації навчального процесу. Були також охарактеризовані складнощі та психологічні проблеми адаптації школярів, а також їх батьків до дистанційного навчання. Розуміння явищ і процесів, що відбуваються з педагогічним працівником, учнівськими колективами, батьківською спільнотою, знайшло відображення у пропонованих практичних заходах  допомоги цим контингентам та плідному обміні досвідом.У підсумку було відзначено високу актуальність, теоретичну та практичну значущість представлених доповідей та повідомлень.

  В результаті дискусій, обговорення доповідей та презентацій учасниками конференції  був глибоко усвідомлений соціальний запит на практичну розробку та швидке впровадження нових системних заходів із підвищення та плідного використання  особистісних ресурсів: а) в умовах переживання епідемічної загрози; б) в ситуації захворювання на COVID-19; в) в умовах переживання медичних (постковідний синдром), соціальних, психологічних його наслідків.

На Конференції панувала творча атмосфера, яка сприяла обміну науковими досягненнями, ознайомленню з теоретичним доробком та  новітніми технологіями психологічної підтримки особистості при настанні екосоціального лиха.

Враховуючи вищезазначене XVІIМіжнародна науково-практична  конференція «Сучасні проблеми екологічної психології: «Сучасні проблеми екологічної психології:психологічний зміст екосоціальних катастроф»:

- підтримує ініціативу Національної Академії педагогічних наук, Інституту психології імені Г.С.Костюка щодо проведення  наукових  заходів еколого-психологічної тематики із вираженою спрямованістю на практичне вирішення екологічних проблем, які сьогодні стають все більш загрозливими та стримують поступальний рух України  ;

- констатує  високий науковий рівень конференції, актуальність та змістовність доповідей, дискусій, презентацій вчених та фахівців-практиків  протягом усієї роботи конференції;

- підкреслює, що актуальними та перспективними напрямами досліджень є:

·      наповнення психологічним змістом управлінських, правових, соціально-економічних, інформаційних проектів та заходів організації життєдіяльності населення в умовах соціально-екологічних загроз та настання відповідних подій, які докорінним чином змінюють спосіб життя значних груп людей;

·      розробка технологій психологічної допомоги та підтримки різних груп населення на основі психологічних підходів до особистості як відповідального суб’єкта організації власного способу життя, який пізнає, усвідомлює, використовує свої внутрішні потенції в умовах зовнішніх соціально-екологічних загроз;

·      розробка заходів підвищення екологічної свідомості та відповідальності членів територіальної громади  на основі психологічно обгрунтованого інформування про причини, перебіг та наслідки катастрофічної події;  про адекватні способи захисту, самодопомоги, звертання за допомогою, а також про прийоми психологічної саморегуляции з метою попередження розвитку  фізіологічного та психологічного стресу, спричиненого погіршенням стану довкілля;

·      розробка технологій та технік роботи шкільного психолога з учнями, педагогами та батьками в умовах кардинальної трансформації навчально-виховного процесу, пов’язаної із настанням катастрофічної екосоціальної події. Перевірка існуючих психологічних практик на екологічність використання в он-лайн просторі, визначення етичних норм відповідальностішкільного психолога за здійснення психологічної допомоги в цих умовах.

- вважає за доцільне налагодження співпраці між закладами вищої освіти та науковими організаціями  України щодо проведення спільних досліджень психологічних проблем життєдіяльності людини за умов екосоціального лиха; роботи із забезпечення  органів місцевого самоврядування психологічними знаннями щодо особливостей взаємодії із населенням у таких ситуаціях; психологічних засад інформування, агітації та пропаганди для забезпечення  готовності населення ефективно діяти у складних ситуаціях.

 - акцентує увагу на необхідності:

- активізувати системне цілеспрямоване використання результатів наукових досліджень та передового зарубіжного досвіду в сфері психологічного супроводу інформаційних та організаційних кампаній  підготовки населення до адекватного реагування на настання ситуації екосоціального лиха. Здійснювати широку популяризацію результатів психологічних досліджень щодо впливу власної активності, інформованості та відповідальності кожної людини на зменшення ризику щодо настання та наслідків катастрофічної події;

- відзначає, що участь молодих учених, докторантів, аспірантів, студентів у Конференції сприяє формуванню та вдосконаленню навичок науково-дослідної роботи, розвитку творчого потенціалу початківців-дослідників в інтересах розвитку еколого-психологічної науки;

- підтверджує доцільність та необхідність оприлюднення результатів власних наукових досліджень молодих учених та доведення їх до широкого загалу шляхом публікацій у визнаних авторитетних науково-теоретичних та науково-практичних виданнях.