Укр. Укр.

Eng. Eng.
Головна Про Інститут Вибори Директора Інституту Статут Інституту 70-річчя діяльності Інституту Тижні психології Вчена рада Спеціалізовані вчені ради Аспірантура та докторантура Акредитація PhD Науково-дослідна робота Науково-інноваційна діяльність Міжнародна діяльність Міжнародні угоди Міжнародні наукові та освітні проекти Міжнародні стажування та підвищення кваліфікації Міжнародні наукові форуми Взаємодія з міжнародними організаціями Наукові видання Інституту Представництво “Global Union of Scientists for Peace” в Україні Рада молодих вчених Профспілка Інституту Архів новин Контакти



ПЕРША МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ЩАСТЯ ТА СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО»


Конференція організована з ініціативи Українського інституту дослідження щастя. Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України виступив співорганізатором конференції. Збірник матеріалів конференції був виданий у паперовій версії 20 березня 2020 р. та розміщений в електронному варіанті у вільному доступі на сайті Українського інституту дослідження щастя: http://ukr-happiness-institute.com/


У зв’язку з карантинними заходами проведення конференції було перенесене та відбулося у дистанційному формі на платформі Zoom 30-31 жовтня 2020 р.

Програма конференції

Організатори конференції: Український інститут дослідження щастя (Львів, Україна), Epoka University(Тірана, Албанія), University of Perugia (Перуджа, Італія), Comenius University in Bratislava (Братіслава, Словаччина), Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України (Київ, Україна), Національний медичний університет імені О.О. Богомольця (Київ, Україна), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ, Україна), Світова федерація українських лікарських товариств. 

Партнери конференції: Львівське конференц-бюро (Lviv Convention Bureau), Інформаційне агентство «Чорним по білому» та газета «Народне здоров’я».

У роботі конференції взяли участь науковці та представники громадських організацій з 8 країн світу: США, Італії, Албанії, Словаччини, Литви, Білорусії, Польщі та України (зокрема з 11 міст України).

Загалом було 108 учасників, серед них – 24 доктори наук, 52 – кандидати наук. 

Учасники конференції констатували, що міждисциплінарний підхід до дослідження щастя (об’єднання зусиль науковців з різних галузей знань) є надзвичайно продуктивним та корисним для сучасного суспільства. Привітна атмосфера заходу сприяла вільному обміну думками, що виникали під час обговорення. Оскільки тези до друку в збірнику були подані ще в березні, учасники конференції збагатили свої доповіді новими ідеями, доповненнями та переосмисленням у світлі сучасних карантинних реалій. Важливим результатом конференції є те, що доповіді учасників містили практичні рекомендації щодо підвищення рівня щастя шляхом покращення в різних сферах людського життя.

Співорганізатор конференції академік Сергій Максименко, директор Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, який виступив з вітальним словом на відкритті конференції, у своїх тезах, опублікованих у Збірнику матеріалів конференції зауважив, що щастя – не в стабільності, щастя – в динаміці, у саморозвитку. А тому щастя пов’язане з помилкою, адже помилка – наріжний камінь саморозвитку особистості: помилка супроводжує зростання та творчість людини, за помилкою слідує вдосконалення та віднайдення правильного рішення. Тому дуже важливо для виховання щасливої особистості, щоб у системі середньої та вищої освіти дитині (молодій людині) прививали конструктивне ставлення до своїх помилок: дитину не потрібно критикувати та засуджувати за помилки, натомість потрібно вчити її правильно аналізувати свої помилки, набувати необхідного досвіду для того, щоб вдосконалюватись. 

Директор і співзасновник Українського інституту дослідження щастя, голова оргкомітету конференції Роман Пурій зосередився у своїй доповіді на соціальному компоненті щастя і розглянув соціально-економічних фактори, що сприяють щастю людини. Роман Пурій наголосив, що держава не може зробити людину щасливою, але може усунути дискомфорт в економічних та соціальних відносинах і таким чином створити сприятливе середовище, в якому людина зможе будувати своє щасливе життя. Впровадження базового соціального доходу має стати одним із державних інструментів створення сприятливого для щастя людини соціально-економічного середовища.

            Професор, доктор філософських наук Михайло Бойченко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) підкреслив, що треба прагнути бути щасливим і вчитися бути щасливим, бо без такого бажання і навчання, ніхто не відчує щастя як щастя, а лише окремі його прояви. Професор Бойченко виділив чотири підстави для щастя людини: формальні (знання людини про те, що може зробити її щасливою), матеріальні (серед яких основним є здоров’я людини), дедуктивні (вміння робити правильні висновки про своє життя і адекватно використовувати свої можливості), емоційно-вольові (мотивація людини стати і бути щасливою).

             Джон Арден (John Arden), PhD (Університет Нью-Мехіко) відомий американський психолог з 40-річною практикою і координатор численних програм ментального здоров’я Kaiser Permanente Medical Center, обґрунтував з позиції нейропсихології можливість досягнення тривалого і стійкого щастя людиною, а також можливість навчитися бути щасливим. Доктор Арден пояснив, яким чином ефективність евдемонічної концепції щастя, яка передбачає спрямування життя до мети, обумовлена функціонуванням префронтальної кори головного мозку людини. Доктор Арден наголосив на актуальності переходу до щастяцентричної парадигми в системі охорони здоров’я, тобто нового формулювання мети: не просто усунути симптоми, які завдають людині страждань, але навчити людину насолоджуватись життям.

Президент Світової федерації українських лікарських товариств Андрій Базилевич, доктор медичних наук, професор (Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького), а також член Українського інституту дослідження щастя проаналізував способи підвищення в організмі людини «гормонів щастя» (нейромедіаторів), що забезпечують позитивні емоції, відчуття оптимізму, а відтак є біологічним фундаментом для щастя людини. Запропоновані професором Базилевичем рекомендації були підсумовані у правилі семи «С»: солодке, спорт, секс, сон, сміх, спілкування, стосунки. (Стаття Андрія Базилевича зі Збірника матеріалів конференції  буде опублікована з доповненнями в газеті «Народне здоров’я»).

Ден Гейброн (Dan Haybron), PhD (Університет Сент-Луїса), координатор 3-річного науково-дослідного проекту «Happiness and Well-Being Project» («Щастя та добробут»), звернувся до розгляду культурних особливостей щастя та ролі сім’ї у щасті людини. Професор Гейброн наголосив на тому, що щастя тісно пов’язане з моральними цінностями, а також з піклуванням людини про інших.

Співзасновниця Українського інституту дослідження щастя, співорганізаторка конференції, доцент, кандидат філософських наук Уляна Лущ-Пурій (Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького) наголосила, що евдемонічний підхід до визначення щастя є соціально корисним та сприяє соціальній інтеграції. Згідно з евдемонічним підходом, людина відчуває щастя, коли відчуває значущість діяльності, наділяє своє життя сенсом та спрямовує його до вагомої для себе мети. Уляна Лущ-Пурій аргументувала, що людина, яка досягає евдемонічного щастя, стає більш креативною та продуктивною, розвиває емоційну стійкість, легше адаптується до дискомфорту і долає стрес, спрямовує свою діяльність на соціально корисні цілі, а також ефективніше співпрацює з іншими людьми. 

Оксана Сморжерська, кандидат історичних наук, доцент (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) акцентувала на тому, що для національної та культурної ідентичності українців надзвичайно важливим є формування «щасливих місць пам’яті». Зазвичай «місця пам’яті» асоціюються передусім з трагічними подіями історії. Натомість для формування суспільства щасливих людей важливо розвивати щасливе світосприйняття українців, тобто доповнювати «колективну пам'ять» радісним смисловим наповненням і консолідувати суспільство довкола спогадів про радісні події. 

Джімі Хюса (Xhimi Hysa), PhD, доцент кафедри менеджменту Університету Епока (Тірана, Албанія) обґрунтував, яким чином зміна бізнес-моделей у сучасному світі вплинула на підвалини капіталізму. Джімі Хюса пояснив, що соціально орієнтований бізнес (соціальне підприємництво) не спрямований виключно на виживання і збільшення прибутку, натомість його метою є прагнення зробити щасливими інших, а рушійними силами його розвитку є соціальні цілі: наприклад, покращення здоров’я, подолання бідності, вирішення екологічних потреб та культурне зростання. Джімі Хюса завершив виступ, процитувавши Лауреата Нобелівської Премії миру Мухаммада Юнуса (Yunus): «Робити грощі – це щастя, а робити щасливими інших – це над-щастя» (“Makingmoney is happiness, making others happy is super happiness”). 

            Ірина Голяш, кандидат економічних наук, доцент, членкиня Українського інституту дослідження щастя, розглянула концепцію сталого розвитку як теоретичну основу формування суспільства щасливих людей. Адже саме досягнення Цілей сталого розвитку забезпечують достатній рівень задоволення базових потреб людини і слугує платформою для здобуття щастя кожною людиною.

Відеозапис пленарного засідання можна переглянути у вільному доступі на Youtube-каналі Українського інституту дослідження щастя (The Ukrainian Institute for Happiness Research), а статті всіх учасників конференції можна прочитати у вільному доступі на сайті Українського інституту дослідження щастя.

Під час конференції було оголошено про підписання меморандуму про співпрацю між Українським інститутом дослідження щастя та кафедрою економіки (Epoka University (Албанія)) і про створення Українським інститутом дослідження щастя та кафедрою філософії, соціальних наук та освіти Університету Перуджі (University of Perugia (Італія)) Європейського центру вивчення щастя (European Center for Happiness Studies(ECHS)).

РЕЗОЛЮЦІЯ Першої міжнародної наукової конференції «ЩАСТЯ ТА СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО»:

Оргкомітет за підсумками конференції постановляє:

1.     З огляду на досягнення консенсусу під час обговорення на конференції в  подальших науково-практичних розробках брати за основу таке визначення щастя: щастя – це усвідомлене перебування в зоні комфорту та процвітання людини на трьох рівнях: біологічному, соціальному та духовному.

2.     Зробити  міжнародну наукову конференцією щорічним заходом, присвяченим Міжнародному дню щастя (20 березня). 

3.     Оргкомітету конференції звернутися в Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури України, Міністерство економіки України, Міністерство охорони здоров’я України щодо впровадження наявних напрацювань в українську соціально-культурну, охоронооздоровчу та економічну практику. 

4.     Звернутись до органів державної влади, освітян, керівників навчально-наукових закладів, громадських організацій щодо впровадження в систему освіти навчання компетентності бути щасливим, планувати і реалізовувати щасливе життя. 

5.     Всіх учасників і партнерів конференції залучити до поширення інформації про конференцію, її відеоматеріалів, текстових матеріалів, резолюції та розміщувати їх на власних і партнерських ресурсах. 

 

Друга міжнародна наукова конференція «ЩАСТЯ ТА СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО» відбудеться 20-21 березня 2021 р. Детальна інформація про умови участі за посиланням: http://ukr-happiness-institute.com/druga-mizhnarodna-naukova-konferenciya-shhastya-ta-suchasne-suspilstvo-berezen-20-21-2021-lviv-ukra%d1%97na/

ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ІНСТИТУТУ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА як інституції-співорганізатора вартість оргвнеску становить:

100 грн – за умови отримання лише електронної версії усіх матеріалів (у вартість входить придбання і присвоєння кожній авторській статті індексу DOI) ;

200 грн – за умови отримання друкованої паперової версії Збірника матеріалів конференції.


pdf file

© 2014-2024 Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України