XVІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми екологічної психології: соціальні та особистісні ресурси створення благополучного локального середовища», яка відбулася 15 травня 2020 року у он-лайн форматі

15 травня 2020 року лабораторією екологічної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України разом із Чорноморським Національним університетом імені Петра Могили (м. Миколаїв) була проведена on-line ХVІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми екологічної психології: соціальні та особистісні ресурси створення благополучного локального середовища» (далі Конференція).

Урочисте відкриття наукового заходу відбулося за участі Максименка С. Д., директора Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України, дійсного члена (академік) НАПН України, доктора психологічних наук, професора, Швалба Ю.М., завідувача лабораторії екологічної психології інституту психології імені Г.С. Костюка, професора кафедри соціальної роботи факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора психологічних наук, професора, Беглиці В.П., проректора з наукової роботи Чорноморського національного університету імені Петра Могили, професора кафедри місцевого самоврядування та регіонального розвитку Інституту державного управління Чорноморського національного університету імені Петра Могили, доктора наук з державного управління, Норд Г.Л., директора Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Чорноморського національного університету імені Петра Могили, доктора економічних наук, професора ,Гарнець О. М., керівника Швейцарсько-Українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, кандидата психологічних наук, Данчевої О. В., голови громадської організації «Товариство незалежних експертів», кандидата психологічних наук.

У науковому заході взяли участь близько 100 учасників − почесні гості, науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти (ЗВО) з усіх регіонів України, науковці, аспіранти, студенти, які представляють ЗВО та наукові установи з трьох країн світу ( Грузія, Ізраїль, Україна).

Відповідно до програми Конференції робота заходу проводилася у формі пленарного засідання, двох круглих столів: «Психологічні стратегії образу життя в умовах екологічних загроз» та «Психологічні практики у віртуальному просторі», а також презентації інноваційного інтерактивного обладнання для інклюзивноїосвіти, корекційно-розвитковоїдіяльності та реабілітаціїукраїнського виробника ТОВ "Бріолайт-Україна" (ТМ Briolight).

На пленарному засіданні були представлені доповіді науковців з Грузії, Ізраїлю, України; професорів, докторів наук з ВЗО та наукових установ Києва, Харкова, Вінниці, Запоріжжя, Маріуполя, Мукачева, Полтави, Ніжина, Чернігова.

В роботі круглого столу «Психологічні стратегії способу життя в умовах екологічних загроз»обговорювалися питання організації життєвого середовища (професійного, побутового, навчального, рекреаційного) та образу життя особистості за умов екологічної небезпеки, зокрема, пандемії, яка охопила світ. Були підняті актуальні питання впливу епідеміологічної ситуації на сприймання, осмислення та переживання людиною свого життя. В контексті вивчення психологічних стратегій особистості як суб’єкта власного життя розглядалися спонуки до проекологічної активності, були презентовані результати емпіричних досліджень відповідної тематики. У підсумку було відзначено високу актуальність, теоретичну та практичну значущість представлених доповідей.

В роботі круглого столу «Психологічні практики у віртуальному просторі» обговорювалися оригінальні техніки та методичні прийоми психологічного консультування, корекційної та терапевтичної роботи із дітьми шкільного та дошкільного віку в умовах самоізоляції та карантину. У доповідях учасників була виділена специфіка роботи психолога та психотерапевта із клієнтом у віртуальному просторі визначений її позитивний зміст та обмеження. Також дискутувалися питання он-лайн консультування та технологій психологічної підтримки населення у разі екологічних загроз та небезпек.Активну участь у обговоренні поставлених питань прийняли практичні психологи, які працюють у Центрах соціально-психологічної підтримки населення, психологічних центрах, клініках, школах, гімнаціях та реабілітаційних центрах для дітей із особливими потребами, а також науковці, що розробляють поставлені питання.

В результаті дискусій, обговорення доповідей та презентацій учасниками конференції був глибоко усвідомлений соціальний запит на практичну розробку та швидке впровадження нових системних заходів із підвищення та плідного використання соціальних та особистісних ресурсів створення благополучного локального середовища.На Конференції панувала творча атмосфера, яка сприяла обміну науковими досягненнями, ознайомленню з актуальними напрямами наукових досліджень у сфері екологічної психології, захисту та охорони довкілля, встановленню творчих контактів між вченими різних країн.

Враховуючи вище зазначене XVІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми екологічної психології: «Сучасні проблеми екологічної психології:соціальні та особистісні ресурси створення благополучного локального середовища» :

- підтримує ініціативу Національної Академії педагогічних наук, Інституту психології імені Г.С.Костюка щодо проведення наукових заходів еколого-психологічної тематики із вираженою спрямованістю на практичне вирішення екологічних проблем, які сьогодні стають все більш загрозливими та стримують поступальний рух України ;

- констатує високий науковий рівень конференції, актуальність та змістовність доповідей, дискусій, презентацій вчених та фахівців-практиків протягом усієї роботи конференції;

- підкреслює, що актуальними та перспективними напрямами досліджень є:

· наповнення психологічним змістом сучасних організаційно-управлінських, правових, соціально-економічних проектів створення благополучного локального середовища;

· розробка психологічно обгрунтованих заходів покращення екологічної ситуації в регіоні проживання на основі залучення територіальної громади у процеси контролю за станом локального середовища та прийняття рішень щодо його оптимізації;

· розробка заходів підвищення екологічної свідомості членів територіальної громади на основі фіксації проявів еколого-психологічного стресу, спричиненого відчутним погіршенням стану довкілля, а також на основі встановлення та корекції захисних особистісних стратегій, спрямованих на зниження стресової напруги;

· розробка технік та технологій психологічної роботи у віртуальному просторі, перевірка існуючих психологічних практик на екологічність використання в он-лайн просторі, визначення етичних норм відповідальності практиків за здійснення психологічної допомоги та підтримки населення в умовах еколого-психологічного стресу.

- вважає за доцільне налагодження співпраці між закладами вищої освіти та науковими організаціями України щодо проведення спільних досліджень психологічних проблем захисту довкілля; активізацію роботи з наукового забезпечення волонтерських організації, центрів позашкільного виховання, органів місцевого самоврядування знаннями та вміннями щодо розповсюдження свого досвіду серед широких верств населення; продовження роботи з пошуку нових форм інтеграції екологічної практики в процес роботи зі шкільною та студентською молоддю;

- акцентує увагу на необхідності:

- активізувати системне цілеспрямоване використання результатів наукових досліджень та передового зарубіжного досвіду в сфері психологічного супроводу громадських рухів екологічної спрямованості. На базі наукових лабораторій закладів вищої освіти продовжити та удосконалити роботу з підготовки грантових проектів, які стосуються актуальних проблем екологічного виховання та просвіти різних груп населення. Здійснювати широку популяризацію результатів наукових досліджень щодо впливу власних неекологічних дій на якість життя, висвітлення переваг власної активності по захисту довкілля на психологічне благополуччя;

- відзначає, що участь молодих учених, докторантів, аспірантів, студентів у Конференції сприяє формуванню та вдосконаленню навичок науково-дослідної роботи, розвитку творчого потенціалу початківців-дослідників в інтересах розвитку еколого-психологічної науки;

- підтверджує доцільність та необхідність оприлюднення результатів власних наукових досліджень молодих учених та доведення їх до широкого загалу шляхом публікацій у визнаних авторитетних науково-теоретичних та науково-практичних виданнях.