СИМПТОМИ КОРОНАВІРУСУ ТА ДОПОМОГА СОБІ ТА ІНШИХ
Період від початку захворювання до кінця – близько місяця (від 3 до 6 тижнів). ПОЧАТОК ЗАХВОРЮВАННЯ: 1. Основний симптом – сухий кашель. 2. Зазвичай, спочатку паралельно з кашлем спостерігається першіння та біль у горлі (Часто це просто м’язовий біль у шиї, може бути по ходу лімфатичних вузлів). 3. Легке нездужання, продромальні (див. нижче детальніше про продромальний синдром) явища як при грипі. Температура 37,0 – 37,5 – 1-2 дні. Температура може й не підвищуватися. 4. Часто буває головний біль, закладеність вух (сальпінгіт), легкі ознаки синуситу. 5. Але! як правило, немає риніту (нежиті, насморку), тобто, немає секреторного компонента. є просто набряк слизових. це нетипово для звичайного ОРВІ!! СИМПТОМИ НА 2-4 ДЕНЬ ЗАХВОРЮВАННЯ: 1. Біль по ходу трахеї і за грудиною (!). 2. Сухий кашель посилюється. СИМПТОМИ З 5 ДНЯ ЗАХВОРЮВАННЯ: Без лікування такі симптоми спостерігаються близько 15-20 днів. 1. Може з’явитися біль у грудній клітці (вже більш латерально (глибше), не по центру). 2. Періодично буває утруднене дихання. НАСТУПНИЙ ЕТАП, ЯКЩО НЕМАЄ УСКЛАДНЕНЬ: 1. Стан поступово поліпшується (загалом суб’єктивно), але приблизно на 5% за добу. 2. Якщо немає ускладнень, то температура в цей період нормальна або може бути гіпотермія (36,0 – 36,3). 3. Аналіз крові. Основний симптом – лімфопенія (!), мала або нормальна кількість нейтрофілів, і підвищений С-реактивний білок. 4. Рентгенорама інформації про коронавірус не дає ніякої (можна навіть не робити). 5. На КТ можна щось побачити. 6. Клінічних ознак пневмонії теж немає (бо вона інтерстиціальна): в альвеолах немає рідини, значить немає крепітації та інших ознак пневмонії. Спостерігаються тільки задишка (легка), тахікардія (легка) та швидка стомлюваність (внаслідок попередніх двох симптомів). Якщо температура нормальна або субфебрильна, то потрібно залишатися вдома.
ДОПОМОГА У РАЗІ СИМПТОМІВ ЗАХВОРЮВАННЯ: 1. Люди з симптомами захворювання з медикаментів можуть приймати тільки і винятково «Парацетамол» (окрім, звичайно, того, що прописав лікар). 2. Потрібно пити багато теплої води, пити дуже часто (якщо є така можливість, то кілька ковтків кожні 15 хвилин). 3. Допоможуть і натуральні противірусні засоби, такі як часник, імбир, прополіс і майже всі ароматичні рослини: м’ята; меліса; розмарин; кориця; куркума фрукти з вітаміном С (краще у вигляді настійки). У ВИПАДКУ УСКЛАДНЕНЬ: Якщо субфебрильна температура трималася 1–3 дні, «впала», а потім, у якийсь момент, піднялася до 38 – це проблема! Потрібно йти в лікарню і розпочинати противірусну терапію. ПРОДРОМАЛЬНИЙ ПЕРІОД (від грец. πρόδρομα – той, що біжить попереду; провісник), (нерідко — продрома) — початковий період хвороби, часто інфекційної, в якому з'являються перші, нечіткі, загальні прояви, які не дають можливості чітко встановити клінічний діагноз через те, що вони спостерігаються при безлічі хвороб: втрата апетиту; порушення сну; головний біль; ломота в тілі; кволість тощо. Продромальний період при інфекційних захворюваннях настає вслід за інкубаційним періодом. Алеможе також спостерігатися і при деяких захворюваннях неінфекційного походження – наприклад, при інфаркті міокарду, коли пульс стає частішим, посилюються приступи болю у серці тощо. ІНКУБАЦІ́ЙНИЙ ПЕРІ́ОД – проміжок часу між моментом зараження і появою перших симптомів інфекційного захворювання. Інша назва — прихований (латентний) період хвороби: людина вже заражена, але хвороба себе ще не проявила. Тривалість інкубаційного періоду (залежно від типу хвороби) може варіювати від кількох годин (харчова токсикоінфекція, грип тощо) аж до десятків років (пріонові хвороби). Тривалість інкубаційного періоду також залежить:від стану імунітету зараженого організму; від заражаючої дози бактерій, вірусів або інших інфекційних агентів, що потрапили в організм, і від їхньої патогенності й вірулентності. Протягом цього періоду ушкодження, що виникають у зараженому організмі, непомітні через 1) наявність резервів макроорганізму, 2) невелику кількість або недостатню активність інфекційних агентів. Як правило, під час інкубаційного періоду хвора людина не заразлива для тих, що оточують, але при деяких хворобах (вітряна віспа, гепатит А тощо) виділення збудників починається наприкінці інкубаційного періоду хвороби.
|