Найвагоміші результати за темами, завершеними у 2015 році
- За результатами теми "Психологічні закономірності творчого сприймання реальності в умовах дефіциту і надлишку актуальної інформації" розроблено концепцію творчого сприймання реальності в умовах надміру та дефіциту інформації. Встановлено, що процес творчого сприймання являє собою миттєве або пролонговане конструювання образу «живої» реальності, в подальшому перетікаючи в процес уже уявного збереження, модифікації цього образу, включення його в систему інших образів. Сформульовано основні положення щодо детермінованості і загальної процесуальності виникнення і розвитку творчого образу в контексті, безперервної перцептивності. Визначено особливості проявів психологічних творчого сприймання інформаційних індикаторів реальності стосовно різних сфер діяльності та вікових рівнів, творчих стратегій і тактик сприймання реальності в умовах дефіциту і надлишку інформації. Розроблено корекційно-розвивальні програми творчого конструювання реальності в дошкільному віці, творчого сприймання інформаційних структур в дошкільному та молодшому шкільному віці, молодшими школярами графічних інформаційних структур, сприймання підлітками екранної інформації, старшокласниками техноінформаційних індикаторів реальності, студентами рекламної і релігійної інформації.
За результатами виконаної науково-дослідної роботи опубліковано: 9 збірників наукових праць, матеріали конференції, 5 монографій, методичні рекомендації, 226статей, 40 тез (керівник академік Моляко В.О.).
- За результатами теми "Психологічні детермінанти розвитку організаційної культури" розроблено концепцію психологічних детермінант розвитку організаційної культури,яка включає ряд положень, що розкривають зміст організаційної культури та її функції, основні складові і типи організаційної культури, сутність та етапи розвитку організаційної культури, систему внутрішніх та зовнішніх детермінант мікро і мезорівня, які зумовлюють особливості розвитку типів організаційної культури та її основних складових в освітніх організаціях. Визначено базові складові організаційної культури освітньої організації та її основні функції. Виділено різні типи організаційних культур за своєю спрямованістю залежно від постановки і вирішення інноваційних завдань в освітніх організаціях. Побудовано модель психологічних детермінантрозвитку організаційної культури освітніх організацій. Обґрунтовано психологічні умови підвищення рівня розвитку організаційної культури освітніх організацій, з урахуванням виявлених закономірностей.
Результати дослідження знайшли своє відображення у 5 монографіях, 8 збірниках наукових праць, 3 наукових журналах, 6 збірниках матеріалів конференції,3 навчально-методичних посібниках, 2 методичних посібниках, навчальному посібнику, 13 інформаційних бюлетенів, 97 статтях, 104 тезах (керівник член-кор. НАПН України Карамушка Л.М.).
- За результатами теми «Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному освітньому просторі» розроблено концепцію проектування і розвитку інтелекту дорослих у віртуальному освітньому просторі, базовими засадами якої є теорія управління учіннєвою діяльністю, проектувально-технологічна та миследіяльнісна парадигми, поняття інтелекту та інтелектуальних метакогніцій, ментальної моделі світу, психологія успіху, визначення ролі і місця проектування в інтелектуальному розвитку дорослих, а також виявлені у дослідженні особливості функціонування психологічних механізмів дистанційного навчання та збереження його мотиваційного потенціалу, психологічна специфіка та потенціали групового навчання у мережі Інтернет, розбудована модель учня (респондента), діалогової взаємодії та інтерактивності, створення віртуальних навчальних середовищ і проектування власного простору саморозвитку. Визначено психологічні механізми підвищення якості життя дорослих засобами інтелектуального розвитку у віртуальному освітньому просторі.
За результатами виконання НДР опубліковано 124 одиниці наукової та навчальної продукції, серед них монографія, методичні рекомендації, посібник, 13 збірників наукових праць, 55 наукових статей, 35 тез, 18 публікацій у ЗМІ (керівник член-кор. НАПН України Смульсон М.Л.).
- За результатами теми "Психофізіологічні закономірності професійного самоздійснення особистості" створено концепцію професійного самоздійснення особистості, згідно якої самоздійснення визначено як свідомий саморозвиток людини, в процесі якого розкриваються її потенційні можливості у різних життєвих сферах, результатом чого є постійне досягнення особистісно та соціально значущих ефектів, формування власного «простору життя». Професійне самоздійснення у межах розробленої концепції схарактеризовано одну із найважливіших форм життєвого самоздійснення, що характеризується високим рівнем розкриття особистісного потенціалу фахівця у обраній професії, розвитком його здібностей, взаємопоєднанням із професією, повсякчасною затребуваністю його професійної кваліфікації, широким використанням його професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями. Розроблено рекомендації щодо сприяння професійному самоздійсненню фахівців різних професій (менеджерів, працівників профспілок, лікарів, вихователів, викладачів, практичних психологів, науковців тощо). Відповідно до специфіки їх професійної діяльності, розроблено рекомендації щодо застосування різноманітних психологічних засобів, які можуть використовуватися із цією метою.
За результатами виконання НДР опубліковано 159 наукових праць, серед яких 4 монографії, 1 підручник, 4 методичних посібника, 121 наукова стаття (керівник доктор психологічних наук, професор Кокун О.М.).
- За темою "Психолого-педагогічні основи процесу самотворення особистості" розроблено концепцію цілісної організації процесу самотворення особистості, суть якої полягає в тому,що самотворення як самодетермінована система визначається такими основними базисними параметрами, як потреба в саморозвитку, особистісній автономії; система ціннісних орієнтацій, насамперед цінностей саморозвитку; готовність до змін; цілісність сприйняття свого життєвого шляху; самоприйняття та життєва перспектива особистості. Виявлено структурні характеристики та динамічні особливості феномена самотворення; встановлено ціннісно-смислове та соціокультурне опосередкування мотивації самотворення та самовдосконалення; схарактеризовано вікові та індивідуально-психологічні особливості процесу самовдосконалення особистості в старшому шкільному та юнацькому віці. Визначено психолого-педагогічні умови та засоби активації і розвитку потреб у самотворенні, самовдосконаленні особистості в освітньому середовищі, а також в умовах взаємодії сім’ї та школи.
Результати дослідження знайшли своє відображення у 4 монографіях, 4 навчально-методичні посібниках, методичних рекомендаціях, 138 статтях та 19 тезах (керівник доктор психологічних наук, професор Сердюк Л.З.).
- За темою "Соціально-психологічні закономірності становлення економічної культури молоді" визначено соціально-психологічні закономірності становлення економічної культури молоді, а також обґрунтовано і розроблено структурно-функціональну модель системи економічного виховання учнівської та студентської молоді. Зокрема, теоретично обґрунтовано і емпірично доведено припущення про те, що рівень економічної культури молоді вимірюється співвідношенням «економічності» та «моральності» у змісті економіко-психологічних характеристик особистості, які характеризують її як суб’єкта економічної поведінки та забезпечують адаптацію учнівської та студентської молоді до умов включення її в соціально-економічний простір. Економічну культуру особистості схарактеризовано як результат економічної соціалізації, який виражається у тих економіко-психологічних якостях, що формуються в процесі інтеріоризації особистістю економічних цінностей суспільства, імпліцитно несуть в собі нормативний образ «людини економічної» та завдяки яким вона стає суб’єктом економічної діяльності. Визначено і проаналізовано основні змістовні характеристики економічної культури особистості. Розроблено програму цілеспрямованого формування економічної культури учнів в умовах шкільної освіти.
За результатами дослідження підготовлено колективну монографію та методичні рекомендації, опубліковано 6 збірників наукових праць, 156 статей, 12 тез (керівник доктор філософських наук, професор Москаленко В.В.).
- За темою «Психологічні механізми адаптації девіантів до сучасного соціокультурного середовища» розроблено концепцію детермінант девіантної поведінки, її структури, різновидів та рівнів прояву, що є основою визначення механізмів адаптації конкретного девіанта до вимог соціальних норм. Визначено особливості функціонування психологічних механізмів цього процесу, зокрема зміни ставлення до суспільно значущих цінностей та формування соціально схвалюваної поведінки. Доведено, що особливості процесу адаптації девіантів до умов сучасного соціокультурного середовища залежать від типу соціальної дезадаптації та різновиду девіантної поведінки. Визначено психологічні механізми реконструкції Образу Я соціально дезадаптованих неповнолітніх, засоби розвитку емпатії, саморегуляції та рефлексії як основи їх адаптації до сучасного соціокультурного середовища. Розроблено технології гармонізації емоційних станів особистості засобами музики та алгоритм психокорекційного сугестивного впливу на девіантів. Розкрито принципи ресоціалізації осіб з адиктивною поведінкою та визначено методи їх адаптації у соціумі.
Результати дослідження знайшли своє відображення у монографії, методичних рекомендаціях, 3-х збірниках наукових праць, 90 статтях, 36 тезах. (керівник доктор психологічних наук, професор Максимова Н.Ю.).
- За темою «Соціально-психологічні засади становлення екологічно орієнтованого способу життя особистості» визначено соціально-психологічні засади, умови та чинники становлення екологічно-орієнтованого способу життя. Запропоновано оригінальну теоретичну модель дослідження чинників екологічно-орієнтованого способу життя особистості та проведено її емпіричну верифікацію. Здійснено історико-психологічний аналіз розвитку екологічних цінностей у європейському суспільстві як фундаменту екологічно-орієнтованого способу життя. Виявлено закономірності становлення екологічно орієнтованого способу життя у дитинстві і юнацькому віці. На теоретичному та емпіричному рівнях дослідження доведено функціонування системи внутрішніх та зовнішніх чинників становлення екологічно орієнтованого способу життя. На основі встановлення психологічного змісту, структури, зовнішніх та внутрішніх чинників екологічно орієнтованого способу життя особистості розроблена та впроваджується система психологічно змістовних проектів його формування засобами освітніх інституцій, подання екологічної тематики у ЗМІ, активного навчання представників владних структур, самоорганізованих ініціативних груп населення. Результати є важливими для розробки державних комплексних програм з розв’язання екологічних проблем та подолання екологічної кризи в Україні
За результатами виконання теми опубліковано колективну монографію 16 збірників наукових праць, збірник матеріалів конференцій, науково-методичні рекомендації, 121 стаття (керівник доктор психологічних наук, професор Швалб Ю.М.).
- За темою "Психологічні механізми становлення особистісної ефективності учнів в онтогенетичному вимірі" визначено провідні механізми формування особистісної ефективності учнів, до яких віднесено оцінкові ставлення та рефлективність. Встановлено мікрогенетичні тенденції становлення даних механізмів на тому чи іншому етапі навчання у початковій та основній школі, а також розкрито макрогенетичні тенденції їх перебігу як у молодших школярів, так і в ранньому підлітковому віці. Окреслено регулятивні тенденції у школярів з різною особистісною ефективністю на різних етапах навчання початкової та основної школи. Розкрито особливості становлення оцінкового ставлення учнів до власних шкільних невдач; охарактеризовано структурно-динамічні особливості прогностичної самооцінки, а також з’ясовано особливості фрустрації потреби досягнення успіху в групах школярів з різною особистісною ефективністю. Розроблено методичний інструментарій з метою активізації становлення психологічних механізмів особистісної ефективності школярів.
Результати дослідження знайшли своє відображення у монографії, 38 наукових статтях, а також 14 тезах (керівник кандидат психологічних наук Яворська-Ветрова І.В.).
- За темою "Психосинергетичні особливості сталих та кризових періодів життя людини" розроблено теоретичну модель взаємодії соціальних та психологічних чинників на сталих та кризових етапах становлення індивідуальності. Виокремлено суб’єктивні та об’єктивні складові виникнення кризових періодів становлення індивідуальності. Розроблено технології надання психологічної допомоги з метою конструктивного подолання індивідуальних внутрішніх конфліктів. Проаналізовано девіантні еквіваленти аутодеструктивної поведінкина сталих та кризових стадіях індивідуального розвитку. Встановлено етапи та напрямки виходу з кризи при переході на наступний рівень особистісного розвитку за умови активного включення адаптаційних механізмів. Визначено динаміку перебігу внутрішньоособистісного конфлікту в складових духовності, та суб’єктивні чинники, що визначають здатність людини до самостійного подолання внутрішньоособистісного конфлікту в процесі становлення її духовності.
За результатами дослідження опубліковано: монографію, 33 наукові статті, 3 збірника наукових праць, 2 збірки матеріалів конференції та надано 15 експертних інтерв’ю(керівник кандидат психологічних наук Терещук А.Д.).
- За темою "Психологічні закономірності реалізації конструктивних функцій етнокультури в інформаційному суспільстві" проаналізовано основні концепції дослідження етнічної самосвідомості у віртуальному інформаційному просторі. Охарактеризовано роль Інтернету у формуванні етнічної самосвідомості, масових уявлень людей в сфері міжетнічних відносин, в маніпуляціях громадською свідомістю. Розкрито значення інтернет-ресурсів в інформаційних війнах та психологічних операціях. Представлена багатомірність етнічної самосвідомості, в якій співіснують доповнюючи одне одного, як соціальні так і особистісні уявлення, що породжуються різними структурними характеристиками даного феномену. Визначено структуру міжетнічної взаємодії в інформаційному суспільстві та її психологічні особливості.
За результатами дослідження опубліковано:монографію, посібник, 33 наукові статті та 11 тез. (керівник кандидат психологічних наук Терещук А.Д.).