Укр. Укр.

Eng. Eng.
Головна Про Інститут 70-річчя діяльності Інституту Вчена рада Спеціалізовані вчені ради Аспірантура та докторантура Науково-дослідна робота Науково-інноваційна діяльність Міжнародна діяльність Міжнародні угоди Міжнародні наукові проекти Закордонні стажування Міжнародні наукові форуми Взаємодія з міжнародними організаціями Наукові видання Інституту Стратегія розвитку НАПН України на 2016-2022 роки Представництво “Global Union of Scientists for Peace” в Україні Рада молодих вчених Профспілка Інституту Архів новин Контакти



Експериментально-інноваційна діяльність

2015 р.

 

У 2015 р. в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України здійснювалося 4 інноваційні експерименти: 2 експерименти всеукраїнського рівня (за рішенням МОН України), 2 експерименти рівня підвідомчої установи НАПН України (за рішенням вченої ради Інституту).

Експериментальна діяльність проводилася на базі 22 експериментальних майданчиків (навчальні заклади, установи, організації). У т.ч. 12 закладів затверджено МОН України.

Також здійснювалося організаційне забезпечення експериментальної діяльності:

- укладено 28 договорів із експериментальними майданчиками (навчальні заклади, установи, організації);

- розглянуто на вченій раді Інституту та затверджено результати 10 завершених експериментів рівня підвідомчої установи НАПН України; 

 - затверджено 7 експериментів рівня підвідомчої установи НАПН України, які розпочнуться у наступному році (за рішенням вченої ради Інституту); 

- затверджено 1 експеримент всеукраїнського рівня (за рішенням МОН України). 

 

Експерименти всеукраїнського рівня

 

1. Тема: «Психолого-педагогічні засоби оцінки рівня сформованості компетентностей молодших школярів як чинник управління якістю навчання в системі розвивальної освіти».

Термін проведення: 2014 р. - 2018 р.

Науковий керівник: Максименко С.Д., директор Інституту імені Г.С. Костюка НАПН України, дійсний член НАПН України, д.психол.н., професор.

Інновації, що відпрацьовуються: розробка психолого-педагогічних засобів оцінки рівня сформованості компетентностей молодших школярів як чинника управління якістю навчання в системі розвивальної освіти.

Результати експериментальної роботи: на ІІ етапі експерименту (2015 р.) розпочато формуючий експеримент щодо формування ключових та предметних компетентностей в умовах моніторингу навчальної діяльності учнів та педагогічної діяльності вчителя (2 - 4 класи).

Апробовано діагностичний пакет для визначення рівнів сформованості ключової компетентності вміння вчитися (2 - 4 класи).

Апробовано контрольно-діагностичні роботи для визначення рівнів сформованості предметних компетентностей (2 - 4 класи).

 

2. Тема: «Психолого-педагогічні засоби оцінки рівня сформованості компетентностей молодших школярів як чинник управління якістю навчання в системі розвивальної освіти».

Термін проведення: 2015 р. - 2019 р.

Науковий керівник: Максименко С.Д., директор Інституту імені Г.С. Костюка НАПН України, дійсний член НАПН України, д.психол.н., професор.

Інновації, що відпрацьовуються: розробка та апробація інноваційних психолого-педагогічних технологій, спрямованих на сприяння розвитку особистості учня у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу в умовах диференційованого особистісно-зорієнтованого навчання.

Результати експериментальної роботи: на І етапі експерименту (2015 р.) визначено принципи, методи та методики для проведення психолого-педагогічних досліджень за темою експерименту. Розроблено програму науково-дослідної та експериментальної роботи за темою.

Теоретично обґрунтовано систему інноваційних психолого-педагогіч­них технологій розвитку особистості, які впроваджуються в навчально-виховний процес ЗНЗ.

Підготовлено та опубліковано методичний посібник (Психологічний супровід як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів : [методичний посібник] / Д.Г. Кравченко, О.М. Кокун, Н.М. Панасенко [та ін.] за ред. С.Д. Максименка. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2015. – 106 с.).

 

Експерименти рівня Інституту, які здійснювалися в 2015 р.

 

1. Тема: «Психологічні закономірності творчого сприймання реальності в умовах дефіциту і надлишку актуальної інформації».

Термін проведення: січень 2013 р. – березень 2015 р.

Науковий керівник: Моляко В.О., зав. лаб. психології творчості, дійсний член НАПН України, д.психол.н., професор.

Інновації, що відпрацьовуються:

- виявлення особливостей проявів психологічних закономірностей творчого сприймання інформаційних індикаторів реальності стосовно різних сфер діяльності та вікових рівнів (починаючи з дошкільного віку);

- визначення творчих стратегій і тактик сприймання реальності в умовах дефіциту і надлишку актуальної інформації;

- розробка корекційно-розвивальної програми творчого сприймання інформації на основі системи творчого тренінгу КАРУС.

Результати експериментальної роботи:

Виявлено особливості проявів закономірностей творчого сприймання інформаційних індикаторів реальності стосовно різних сфер діяльності та вікових рівнів (починаючи з дошкільного віку). Досліджено функціонування творчих стратегій і тактик сприймання реальності в умовах дефіциту і надлишку інформації.

Виявлено пізнавальні джерела сприймання дошкільниками реальності (бесіди з близькими дорослими, спостереження, заняття у дошкільних закладах освіти, художня література, прогулянки, розвивальні ігри, телебачення, відвідування виставок тощо) та визначено їхній розумовий, етичний, естетичний розвивальний потенціал у формуванні світосприймання на етапі дитинства. Апробовано програму активізації сенсорних процесів, перцептивних дій, творчого сприймання дітей дошкільного віку. Доведено визначальну роль розвивального середовища та умов, що стимулюють творче сприймання у дошкільників.

Виявлено особливості трансформації вихідних умов експериментальних завдань в шукані умови в процесі побудови проблемного поля її розв'язування досліджуваними.

Встановлено, що загальна структура сприймання художньої інформації включає три основні компоненти: когнітивну складову, яка будується з належних особистості практичних та теоретичних знань та прикладного досвіду особистості; дійову, яка детермінована стратегіальною мисленнєвою дією (аналогізування, комбінування, реконструювання, випадкові підстановки); та особистісну, яка включає власні особливості, творчий потенціал, прихильності, інтереси, настановлення, уміння та навички. Зафіксовано рівні художнього сприймання молодшим школярем художньої інформації, що пояснюють основи творчого сприймання : нижчий ступінь – констатуючий; середній – аналітичний; вищий – естетичний; найвищий – художньо-творчий.

Встановлено, що для дітей старшого дошкільного віку характерна мала деталізованість сприймань і їх велика емоційна насиченість. Така особливість пізнавальної діяльності дошкільників, як недостатнє розмежування суттєвих та несуттєвих ознак, синкретичність, нечітке та «розмите» сприймання фактично призводить до відсутності у дітей пошуку зв’язків у новому матеріалі. Уява в старшому дошкільному віці виступає компенсуючим засобом, долаючим недосконалість та обмеженість досвіду дітей, коли «виникає» конфлікт між надміром «зовнішньої» поступаючої інформації і дефіцитом «внутрішньої» інформації, тобто запасом необхідних знань.

Розглянуто особливості сприймання в підлітковому віці та вікові норми взаємодії з інформаційним простором для молодших та старших підлітків. Розглянуто ризики сприймання екранної інформації в підлітковому віці зокрема в мережі Інтернет.

З’ясовано, що в процесі формування творчого сприймання інформації, наявної у продуктах релігійної творчості, простежується дві тенденції: на первинному етапі стерео типізація, і на наступних етапах цілеспрямованого сприймання фіксуються стратегічні тенденції символізації, кодування, міфологізації. У ситуації постійного притоку інформації релігійного характеру у юнаків, під тиском її надлишку, формується здатність до проявів творчого сприймання інформаційного поля релігії.

На основі узагальнення результатів емпіричного дослідження за співвідношенням сприйнятливості студентів до рекламної інформації та їх творчої спрямованості визначено чотири типи сприймання студентами інформації рекламного змісту (І тип– високий рівень творчості та висока сприйнятливість до рекламної інформації;  ІІ тип – високий рівень творчості та низька сприйнятливість до рекламної інформації; ІІІ тип – низький рівень творчості та висока сприйнятливість до інформації рекламного змісту; IVтип – низький рівень творчості та низька сприйнятливість до рекламної інформації), подано їхню психологічну характеристику.

Розроблено корекційно-розвивальну програму творчого сприймання інформації на основі системи творчого тренінгу КАРУС та психолого-педагогічні рекомендації для психологів, педагогів, батьків щодо оптимізації творчого сприймання реальності в умовах дефіциту і надлишку актуальної інформації.

 

2. Тема: «Самопроектування особистості у дискурсивному просторі».

Термін проведення: січень - грудень 2015 р.

Науковий керівник: Чепелєва Наталія Василівна, дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор, завідувачка лабораторії когнітивної психології

Інновації, що відпрацьовуються: визначення психологічних закономірностей та детермінант процесу самопроектування особистості у дискурсивному соціальному та індивідуальному просторах.

Основні результати експериментальної роботи:

З’ясованоспецифіку самопроектування особистості залежно від її вікових особливостей.

Доведено, що осмислення соціокультурного та індивідуального досвіду, яке великою мірою залежить від соціального оточення дитини молодшого шкільного віку, є першим кроком до розвитку здатності будувати власний життєвий проект.З’ясовано, що здатність до осмислення індивідуального досвіду в молодшому шкільному віці залежить від розвитку трьох компонентів: емоційно-оціночного,когнітивного, поведінково-мотиваційного.Визначено,що розвиток здатності до самопроектуванння у молодших школярів тісно пов’язаний з розвитком здатності брати на себе відповідальність за прийняття рішень та вмінням дитини переборювати труднощі.Виокремлено рівні готовності дитини до прийняття рішень та стилі реагування дітей на стресові або кризові ситуації.

Визначено критерії оцінки різних видів особистісних проектів в юнацькому віці: широта контекстуальності проекту, особливості осягнення смислів самовизначення та етики відповідальності, перспективна орієнтованість індивідуального досвіду, особливості збагачення просторово-часової розмірності досвіду. Схарактеризовано домінуючі види особистісних проектів осіб  юнацького віку: соціально орієнтовані з провідним сюжетом входження у  соціальні структури та сфери життя, чому сприяють вікові зміни особистості; соціально-особистісної спрямованості з мотивами вирішення завдань соціалізації і адаптації особистісних якостей до очікуваних життєвих умов; особистісно-соціальної спрямованості, що містять історії розвитку особистості у межах засвоєних культурних норм і зразків поведінки. Означено конструктивні види особистісних проектів, які свідчать про здатність осіб юнацького віку до самопроектування особистості: особистісно орієнтовані з мотивом унікальних особистісних трансформацій, спрямованих на гармонізацію із зовнішнім світом, та особистісно-альтернативні з лабільним сюжетом орієнтування у світі випадковостей та бажаними стратегіями особистісного розвитку.

Виявлено слабку рефлексованість власних самопроектів у абсолютної більшості дорослих всіх вікових категорій через несформованість самого поняття «самопроект». Доведено, шо індивідуальний дискурс самопроек­тування у дорослих здебільшого неусвідомлений, нерефлексований і не артикульований. Визначено складові дискурсу самопроектування у дорослих: соціокультурна; досвід спостереження самопроектування в інших осіб; досвід участі у певних навчально-виховних практиках; власний досвід здійснення певних життєвих проектів; знайомство з науковим дискурсом щодо проблем розвитку особистості. Виявлено і проаналізовано психологічні особливості ряду типових самопроектів, а саме:  самоствердження у професійній діяльності; знаходження пари та створення шлюбу; виживання у складних життєвих умовах; незадоволення наявними особистісними рисами; боротьба з ускладненнями, зумовленими віком чи хворобою; задоволення честолюбства, марнослав’я, самоствердження своєї виключності; реалізація своїх усвідомлених чи підсвідомих особистісних прагнень; втілення у своє життя і свою особистість певного ідеалу; патопсихологічні форми самопроектів (проект як форма маячні при психопатології, проект як неадекватна чи шкідлива нав’язлива ідея, тощо);  подвижництво, формами якого можна вважати волонтерство і жертовність (на суспільному і індивідуальному рівнях); збагачення; реалізація мрії; пошук призначення і планування життєвого шляху.

Визначено психологічні особливості міфологічних форм втілення особистісного проекту студентської молоді у лімінальних періодах («періодах переходу»). Встановлено зв’язок «сюжетів переходу» із магістральними культурними сюжетами про «залишення батьківського дому», «випробування героя», «пошук (quest)», «зустріч», що мають міфологічне коріння. Виокремлено конструктивний «сюжет відновлення», який містить усвідомлене завдання побудувати оновлений варіант буття «Себе», відтворити «Себе цілісного», що свідчить про готовність до самопроектування особистості студентами у лімінальний період життя. Визначено як внутрішні (відкритість світу, прагнення щось довести самому собі, відповідальність, терпіння, професійні якості, любов), так і зовнішні (гроші та інші матеріальні цінності, зовнішні дані, друзі, діти, значимі люди, різні зовнішні зразки й приклади) ресурси подолання лімінальності студентською молоддю. Показано роль «сюжетів переходу» в процесі проектування самоздійснень особистості.

Визначено психологічні закономірності процесу саморозуміння та самопроектування особистості у кризових життєвих ситуаціях; виокремленодискурсивні практики, які є каталізаторами саморозуміння у складній життєвій ситуації. Встановлено, що у складній життєвій ситуації процеси наративізації призупиняються, а ментатив стає домінуючим смисловим конструктом.  Виявлено, що в процесі адаптації до складної життєвої ситуації, якою є серйозна соматична хвороба, особистість на перших етапах інтерпретації життєвого досвіду може відчувати тенденцію втрати авторства власного життя, знецінювати поточні ідентичності, відчувати власну безпорадність. Описано процес диференціації дисфункціональних «Я», пошуку ресурсів шляхом актуалізації ідентичностей, сформованих у попередньому досвіді «унікальними епізодами», які у зародковому стані є головним потенціалом у процесі адаптації до складних життєвих ситуацій. Встановлено, що складні життєві ситуації, пов’язані з серйозною хворобою, сприяють змінам ціннісного простору та надають можливості появі нових ідентичностей і сюжетів у житті особистості.

Визначено особливості втілення особистісного проекту в інтернет-щоденниках.

Розроблені методики визначення специфіки самопроектування особистості у молодшому шкільному, юнацькому, дорослому вікових періодах, «періодах переходу» та кризових періодах життя можуть бути використані у науково-дослідницькій, психологічній та педагогічній практиках, а також при діагностиці і самоаналізі особами, що досягли юнацького віку.

Визначені психологічні закономірності та детермінанти процесу самопроектування особистості у дискурсивному соціальному та індивідуальному просторах можуть бути покладені у розробку навчально-розвивальних курсів, психологічних тренінгів, індивідуальній психологічній роботі, а також популяризовані з метою підвищення психологічної компетентності та прагнення до саморозвитку особистостей.

 

 

2014 р.

 

У 2014 р. в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України здійснювалося 12інноваційних експериментів: 1 експеримент всеукраїнського рівня (за рішенням МОН України), 11 експериментів рівня підвідомчої установи НАПН України (за рішенням вченої ради Інституту).

Експериментальна діяльність проводилася на базі 77 експериментальних майданчиків (навчальні заклади, установи, організації). У т.ч. 5 закладів затверджено МОН України, 2  - органами управління освітою м. Києва, 4 - місцевими органами управління освітою.

Також здійснювалося організаційне забезпечення експериментальної діяльності:

- укладено 31 договір із експериментальними майданчиками (навчальні заклади, установи, організації);

- розглянуто на вченій раді Інституту та затверджено результати 4 завершених експериментів рівня підвідомчої установи НАПН України); 

 - затверджено 6 експериментів рівня підвідомчої установи НАПН України (за рішенням вченої ради Інституту); 

- затверджено 1 експеримент всеукраїнського рівня (за рішенням МОН України). 

 

Експеримент всеукраїнського рівня

 

Тема: «Психолого-педагогічні засоби оцінки рівня сформованості компетентностей молодших школярів як чинник управління якістю навчання в системі розвивальної освіти».

Термін проведення: 2014 р. - 2018 р.

Науковий керівник: Максименко С.Д., директор Інституту імені Г.С. Костюка НАПН України, дійсний член НАПН України, д.психол.н., професор.

Інновації, що відпрацьовуються: розробка психолого-педагогічних засобів оцінки рівня сформованості компетентностей молодших школярів як чинника управління якістю навчання в системі розвивальної освіти.

Результати експериментальної роботи: на І етапі експерименту (2014 р.) обґрунтовано теоретичні та методичні засади здійснення психолого-педагогічними засобами  оцінювання рівня сформованості компетентностей молодших школярів як чинника управління якістю навчання в системі розвивальної освіти. Зокрема, обґрунтовано компетентнісну модель навчально-виховного процесу в системі розвивального навчання, визначено перелік та зміст ключових, загальнопрофесійних та професійних компетенцій вчителя, сфери його проективно-конструкторської компетенції тощо.

 

Експерименти рівня Інституту, які здійснювалися в 2014 р.

 

1. Тема: «Дослідження інтелектуального розвитку дорослих у віртуальному освітньому просторі».

Термін проведення: січень 2014 р. - грудень 2014 р.

Науковий керівник: Смульсон М.Л., зав. лаб. нових інформаційних технологій навчання, член-кор. НАПН України, д.психол.н., професор.

Інновації, що відпрацьовуються: виявлення психологічних особливостей інтелектуального розвитку дорослих у віртуальному освітньому просторі.

Результати експериментальної роботи: 1) визначено психологічні механізми якості життя дорослих засобами інтелектуального розвитку у віртуальному освітньому просторі; 2) виявлено особливості виникнення потреби у проектуванні, специфіку побудови проекту та організації проектної діяльності дорослих як чинника інтелектуального розвитку дорослих; 3) з’ясовано психологічні особливості групової роботи у віртуальному освітньому просторі; 4) визначено особливості процесу розвитку інтелекту дорослих та людей похилого віку в умовах спеціально спроектованого віртуального освітнього простору.

 

2. Тема: «Соціально-психологічні особливості становлення екологічно орієнтованого способу життя особистості».

Термін проведення: січень 2013 р. - грудень 2014 р.

Науковий керівник: Швалб Ю.М. – в.о. зав. лаб. екологічної психології, д.психол.н., професор.

Інновації, що відпрацьовуються: виявлення психологічної структури екологічно орієнтованого способу життя особистості.

Результати експериментальної роботи: 1) встановлено особливості структурної організації екологічно орієнтованого способу життя особистості; 2) виявлено прояви екологічно орієнтованого способу життя при організації особистістю чи групою побутової, рекреаційної, освітньої життєдіяльності; 3) встановлено, особливості внутрішньої активності, яка зумовлює поведінкові прояви екологічно орієнтованого способу життя; 4) виділено провідні соціально-психологічні чинники становлення екологічно орієнтованого способу життя особистості; 5) встановлено прояви та психологічні ефекти впливу екологічно орієнтованого способу життя особистості на якість її взаємодії із різними видами середовищ (соціальним, матеріальним, культурним).

 

3. Тема: «Визначення психо­логічних та психо­фі­зіо­логічних осо­бливостей профе­сійного самоздійс­нення фахівців».

Термін проведення: січень 2014 р. - грудень 2014 р.

Науковий керівник: Кокун О.М., в.о. зав. лаб. вікової психофізіології, д.психол.н., професор.

Інновації, що відпрацьовуються: визначення психологічних та психофізіологічних особливостей професійного самоздійснення фахівців найбільш соціально пріоритетних професій.

Результати експериментальної роботи: 1) встановлення вікових психологічних та психофізіологічних особливостей професійного самоздійснення фахівців; 2) встановлення професійних особливостей самоздійснення фахівців, як загальних, так і специфічних для різних професій (на прикладі викладачів вищої школи,  вихователів дитячих садків, вчителів-предметників та вчителів музичних шкіл, вчених-дослідників та академічних вчених, працівників профспілок,  лікарів-хірургів, програмістів, менеджерів, державних службовців, практичних психологів системи освіти, фахівців професій, пов’яз­аних із складнокоординаційною руховою діяльністю).

 

4. Тема: «Дослідження психологічних механізмів особистісної ефективності учнів».

Термін проведення: січень 2014 р. - грудень 2014 р.

Науковий керівник: Дригус М.Т., пров. наук. сп. лаб. психології особистості імені П.Р. Чамати, к. психол. н., ст. н. сп.

Інновації, що відпрацьовуються: встановлення особливостей психологічних механізмів особистісної ефективності школяра.

Результати експериментальної роботи:

1. Встановлено особливості становлення психологічних механізмів – оцінкових ставлень, рефлексії, регулятивно-поведінкових – у діаді “особистісна ефективність – неефективність” школяра.

2. Виявлено динаміку і особливості становлення особистісної рефлексії учнів; розглянуто три види рефлексії по “часовому” принципу: ситуативна (актуальна), ретроспективна й перспективна рефлексія; з’ясовано динаміку уявлень про своє актуальне “Я” учнів з різними рівнями розвитку особистісної рефлексії.

3. Простежено дихотомію оцінкового ставлення школярів; виявлено особливості тенденцій в оцінці школярем причин власних шкільних невдач; зафіксовано особливості фрустрації потреби досягнення успіху, яка гальмує становлення особистісної ефективності; з’ясовано площину деструкції оцінкового механізму.

4. Здійснено змістовно-структурний аналіз регулятивно-поведінкового механізму; встановлено амбівалентні тенденції його становлення у школярів; визначено стратегії оптимізації особистісних якостей як поведінкових репрезентантів регулятивного механізму.

5. Окреслено онтогенетичні особливості становлення психологічних механізмів особистісної ефективності учнів. Визначено тенденції продуктивного/непродуктивного становлення психологічних механізмів особистісної ефективності учнів.

6. Окреслено шляхи оптимізації становлення особистісної ефективності школяра. Розроблені технології можуть бути використані у навчальному процесі і спрямовуються на вдосконалення особистісного розвитку школярів з урахуванням їх індивідуальних характеристик, що є необхідною умовою становлення особистісної ефективності учнів в онтогенетичному вимірі.

 

5. Тема «Психолого-педагогічні основи процесу самотворення особистості».

Термін проведення: січень 2013 р. - грудень 2014 р.

Науковий керівник: Сердюк Л.З., зав. лаб. психології особистості ім. П.Р.Чамати, д.психол.н., професор.

Інновації, що відпрацьовуються: виявлення психологічних особливостей та чинників самотворення особистості як самодетермінованого феномена.

Результати експериментальної роботи: 1) виявлено сутність та механізми процесу самотворення в підлітковому та юнацькому віці; 2) визначено потребово-мотиваційні та світоглядні детермінанти самостворення особистості; 3) виявлено особливості самотворення особистості як умову її самореалізації у міжлюдських взаєминах та діяльності; 4) охарактеризовано особливості становлення самовдосконалення дитини в системі сімейно-родинних взаємин.

 

6. Тема: «Психологічні механізми адаптації девіантів до сучасного соціокультурного середовища».

Термін проведення: січень 2014 р. - грудень 2014 р.

Науковий керівник: Максимова Н.Ю., в. о. зав. лаб. психології соціально дезадаптованих неповнолітніх, д.психол.н., професор.

Інновації, що відпрацьовуються: виявлення особливостей функціонування психологічних механізмів адаптації девіантів до сучасного соціокультурного середовища.

Результати експериментальної роботи: 1) емпірично доведено дієвість теоретичної моделі процесу адаптації дітей та підлітків до сучасного соціокультурного середовищ; 2) виявлено значення Образу Я, особливостей сугестивного впливу на соціально дезадаптованих підлітків; 3) представлено концептуальні підходи до технології змін соціального середовища як стосовно дітей молодшого шкільного віку підлітків, девіантна поведінка яких зумовлена низьким рівнем розвитку саморегуляції, емпатії тощо, так і осіб з адиктивною поведінкою; 4) показано психокорекційний вплив музики на психічні стани наркозалежних осіб, принципи корекційних впливів на функціонування ціннісно-смислової сфери підлітків узалежнених від алкоголю.

 

7. Тема: «Соціально-психологічні закономірності становлення економічної  культури молоді».

Термін проведення: січень 2014 р. - грудень 2014 р.

Науковий керівник: Москаленко В.В, зав. лаб. соціальної психології, д.філос.н, професор.

Інновації, що відпрацьовуються: виявлення соціально-психологічних закономірностей становлення економічної культури молоді.

 Результати експериментальної роботи:

1. Визначено змістові особливості становлення економічної культури молоді  в системі особистої власності, монетарних відносин, в умовах навчання в аспірантурі, в умовах різного економічного статусу та її моральних аспектів.

2. Доведено, що у молодших школярів характерна дифузна, неоформлена економічна культура. Для підлітків в економічній культурі характерна присутність цінностей зла, ригідності та категоричності позиції власника. Для старшокласників характерні цінності незалежності та інструментальної оснащеності, які доповнюються цінностями потенцій та можливостей особистості. Визначено типи монетарної культури старшокласників в залежності від домінування структурного компоненту відношення старшокласників до грошей: «пасивно-тривожний», «фінансово-лабільний», «фінансово активний».

3. Досліджено гендерні особливості становлення економічної культури молоді. Встановлено особливості вікової динаміки системи структурних складових  становлення економічної культури молоді. Досліджено системні, а саме структурно-функціональні компоненти економічної культури різних категорій учнівської і студентської молоді.

4. З’ясовано особливості типів взаємозв'язків адаптивності як показника економічної соціалізованості з показниками становлення когнітивних, конативних та афективних складових системи економічної культури молоді.

 

8. Тема: «Психологічні закономірності творчого сприймання реальності в умовах дефіциту і надлишку актуальної інформації».

Термін проведення: січень 2013 р. – березень 2015 р.

Науковий керівник: Моляко В.О., зав. лаб. психології творчості, дійсний член НАПН України, д.психол.н., професор.

Інновації, що відпрацьовуються: перевірка достовірності  розробленої моделі комунікативної компетентності психолога та виокремлення напрямів трансформації окремих її компонентів в реаліях інформаційного суспільства.

Результати експериментальної роботи: 1) встановлено особливості функціонування творчих стратегій і тактик сприймання реальності в умовах дефіциту і надлишку актуальної інформації стосовно різних сфер діяльності та на різних вікових рівнях; 2) визначено провідні детермінанти побудови образу в процесі розуміння актуальної інформації; 3) встановлено тенденції реагування особистості на дефіцит і  надлишок інформації в процесі творчого сприймання актуальної інформації.

 

9. Тема: «Методологічні проблеми трансформації комунікативної компетентності психолога в інформаційному суспільстві».                      

Термін проведення: жовтень 2013 р. -  березень 2014 р.

Науковий керівник: Андрієвська В.В., зав. лаб. науково-психологічної інформації, к.психол.н., ст.н.с.

Інновації, що відпрацьовуються: перевірка достовірності  розробленої моделі комунікативної компетентності психолога та виокремлення напрямів трансформації окремих її компонентів в реаліях інформаційного суспільства.

Результати експериментальної роботи: апробація експериментальних моделей і методик дослідження та з’ясування особливостей спілкування психолога в умовах інформаційного суспільства та окреслення сучасних вимог до його комунікативної компетентності.

 

10. Тема: «Психологічні закономірності реалізації конструктивних функцій етнокультури в інформаційному суспільстві».

Термін проведення: січень 2014 р. - грудень 2014 р.

Науковий керівник: Чепа М.-Л.А. зав. лаб. загальної та етнічної психології, канд. психол. наук,  ст.н.с.

Інновації, що відпрацьовуються: визначення психологічних закономірностей реалізації конструктивних функцій етнокультури в інформаційному суспільстві

Результати експериментальної роботи:

1. Розроблено і апробовано анкету для емпіричного дослідження етнічної самосвідомості активних користувачів соціальних мереж.

2. Проаналізовано зміни етнічної самосвідомості у віртуальному інформаційному просторі.

3. Визначено чинники впливу культури етносу на формування гендерних уявлень особистості в умовах інформаційного суспільства.

4. Розроблено,  модифіковано й апробовано методики для дослідження гендерних характеристик. Виділено у чоловіків і жінок різних груп різні типи уявлень про сучасну жінку і чоловіка. Виявлено психологічні особливості міжетнічної взаємодії в інформаційному суспільстві.

5. Розкрито зв'язок між рівнем розвитку етнічної ідентичності, етнічної толерантності та певними особистісними характеристиками.

 

11. Тема: «Психологічні детермінанти розвитку організаційної культури життя особистості».

Термін проведення: січень 2014 р. - грудень 2014 р.

Науковий керівник: Карамушка Л.М., зав.лаб. організаційної психології, член-кор. НАПН України, д.психол.н., професор.

Інновації, що відпрацьовуються: виявлення складових,  типів організаційної  культури та психологічних детермінант їх розвитку.

Результати експериментальної роботи: 1) визначено складові організаційної культури; 2) виділено типи організаційної культури (“прогресивні”, “консервативні”); 3) визначено “зовнішні” та “внутрішні” детермінанти організаційної культури; психологічні детермінанти розвитку організаційної культури на рівні організації та на рівні персоналу.

 

2013р.

 

У 2013 р. в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України здійснювалося 8 інноваційнb[експериментів. Всі рівня підвідомчої установи НАПН України (за рішенням вченої ради Інституту).

Експериментальна діяльність проводилася на базі 53 експериментальних майданчиків (навчальні заклади, установи, організації). У т.ч. 3 заклади затверджено місцевими органами управління освітою.

Також здійснювалося організаційне забезпечення експериментальної діяльності:

- розроблено та затверджено вченою радою Інституту Положення про експериментальну діяльність в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України (протокол № 9 від 3.10.2013 р.);

- укладено 54 договори із експериментальними майданчиками (навчальні заклади, установи, організації); 

- відповідно до нових нормативних документів затверджено 12 експериментів рівня підвідомчої установи НАПН України (за рішенням вченої ради Інституту);

- здійснено документальну підготовку для оформлення 2 всеукраїнських експериментів.

 

Експерименти рівня Інституту, які здійснювалися в 2013р.

 

1. Тема: "Визначення теоретико-методологічних принципів та технологій застосування сучасних психотерапевтичних методів і підходів у вітчизняних  соціокультурних умовах".

Термін проведення: січень - грудень 2013 р.

Науковий керівник: Кісарчук З.Г., зав. лаб. консультативної психології та психотерапії, к. психол. н., с.н.с.

Інновації, що відпрацьовуються: адаптування сучасних психотерапевтичних методів і підходів до застосування у вітчизняних  соціокультурних умовах.

Результати експериментальної роботи: здійснено апробацію розроблених теоретичних моделей і методик дослідження;   проведений збір основного емпіричного матеріалу щодо особливостей застосування у вітчизняних соціокультурних умовах наступних психотерапевтичних методів і підходів: кататимно-імагінативної психотерапії; структурно-психодинамічного, інтерперсонального, екзистенційно-гуманістичного, персоналістичного, наративного підходів; гештальт-терапії; методу психодрами.

 

2. Тема: "З’ясування особливостей комунікативної компетентності психолога в реаліях інформаційного суспільства".

Термін проведення: жовтень 2013 р. - березень 2014 р.

Науковий керівник: Андрієвська В.В., зав. лаб. науково-психологіч­ної інформації, к. психол. н., с.н.с.

Інновації, що відпрацьовуються: перевірка достовірності  розробленої моделі комунікативної компетентності психолога та виокремлення напрямів трансформації окремих її компонентів в реаліях інформаційного суспільства.

Результати експериментальної роботи: проміжним результатом роботи стала апробація експериментальних моделей і методик дослідження та з’ясування особливостей спілкування психолога в умовах інформаційного суспільства та окреслення сучасних вимог до його комунікативної компетентності.

 

3. Тема: "Психологічна діагностика особливостей когнітивного розвитку молодших школярів в умовах інформаційного суспільства".

Термін проведення: січень - грудень 2013 р.

Науковий керівник: Гончаренко С.А., зав. лаб. психодіагностики, к.психол.н.

Інновації, що відпрацьовуються: розробляються методики моніторингу змін в когнітивному розвитку дітей, які викликані впливом новітніх інформаційних технологій та методи запобігання навчальним труднощам, залежним від недостатньої сформованості базових когнітивних здатностей.

Результати експериментальної роботи:

Виявлені нові тенденції в когнітивному  розвитку дітей молодшого шкільного віку, які викликані інформаційно-комп’ютерними технологіями. Здійснено вивчення когнітивних здатностей дітей молодшого шкільного віку та порівняння отриманих даних із результатами подібного дослідження 25-річної давності. Доведена наявність стійкої тенденції до зниження показників слухової короткочасної пам'яті, уваги, просторового мислення в трьох вимірах. Водночас проведене тестування не показало  значних відмінностей у показниках просторового мислення в двох вимірах. Показано, що потребує додаткового вивчення стан логічного мислення дітей молодшого шкільного віку (зокрема їх здатності встановлювати правильну послідовність подій).

 

4. Тема: "Дослідження особливостей впливу освітнього середовища на становлення обдарованої особистості".

Термін проведення: січень - грудень 2013 р.

Науковий керівник: Семенова Р.О., зав. лаб. психології обдарованості, к. психол. н., с.н.с.

Інновації, що відпрацьовуються: визначення психологічної структури та принципів побудови розвивального освітнього середовища, що сприятливе для  прояву, розвитку та повноцінної реалізації потенціалу обдарованості на різних етапах онтогенезу.

Результати експериментальної роботи: .

- визначення інваріантних щодо виду обдарованості та етапу онтогенезу психологічних особливостей розвивального освітнього середовища;

- встановлення специфічних психологічних характеристик освітнього середовища, що сприяють розвитку різних видів обдарованості;

- визначення специфічних психологічних особливостей освітнього середовища, що стимулює розвиток обдарованості на різних етапах онтогенезу.

 

5. Тема: "Психологічні закономірності творчого сприймання реальності в умовах дефіциту і надлишку актуальної інформації".

Термін проведення: січень 2013 р. – березень 2015 р.

Науковий керівник: Моляко В.О., зав.лаб. психології творчості, дійсний член НАПН України, д.психол.н., професор.

Інновації, що відпрацьовуються: виявлення особливостей проявів закономірностей творчого сприймання інформаційних індикаторів реальності стосовно різних сфер діяльності та вікових рівнів (починаючи з дошкільного віку); визначення особливостей функціонування творчих стратегій і тактик сприймання реальності в умовах дефіциту і надлишку інформації; розробка корекційно-розвивальної програми творчого сприймання інформації на основі системи творчого тренінгу КАРУС.

Результати експериментальної роботи.

За підсумками проведених досліджень встановлено:

– домінуючий компонент в структурі образу соціально успішної людини включає якості підприємливості. На основі аналізу змістовних характеристик структурних складових образу соціально успішної людини, а також співвідношення цих складових в уявленнях студентів було визначено, що образ соціально успішної людини в уявленнях студентів відповідає соціальному типу особистості ринкової економіки, а саме, типу людини підприємливої;

– домінування проявів стратегій аналогізування, структурного конструювання в процесі творчого сприймання старшокласниками техноінформаційних індикаторів реальності;

– залежність світосприймання, конструювання реальності в дошкільному віці від джерел інформації та наявного життєвого досвіду;

– тенденцій до творчого сприймання дітьми старшого дошкільного віку нових інформаційних структур, зокрема вміння здійснювати аналіз нової інформації в процесі цілеспрямованого сприймання нових об’єктів, малюнків, графічних композицій, вміння виділяти в нових інформаційних блоках головне й другорядне, встановлювати суттєві зв’язки між структурними складовими, знаходити подібне і відмінне щодо відомого;

– розвиток сприймання характеризує перехід від злитого, синкретичного, фрагментарного сприймання предметів до виокремленого, осмисленого і категоріального відображення речей, подій, явищ в їх просторових, тимчасових, причинних зв'язках; процес художнього сприймання у дітей молодшого шкільного віку включає декілька фаз (або стадій): передкомунікативну, тобто попередню; комунікативну, безпосереднє споглядання твору; посткомунікативну, коли контакт вже перерваний, а вплив твору ще триває;

– при ознайомленні молодших школярів з новою графічною інформацією (задачою) на початковому етапі домінуючими є мисленнєві тенденції аналогізування, створюється первинне уявлення щодо інформаційних структур у формі образ-орієнтира, який виникає на основі минулого досвіду учнів з орієнтацією на зовнішні характеристики об’єкту;

– в юнацькому віці продукти релігійної творчості, як то: релігійна лірика, поетика, біблійні метафори притчі, архітектурні та художні композиції, знаки та символи, сприймаються як інформаційні структури сакрального характеру, оцінюються переважно в технологічних і побутових категоріях; процес сприймання частково обумовлений рівнем індивідуальної релігійності; перцептивний рівень досліджуваної вікової категорії визначено як низький та середній, ознак творчого сприймання релігійної знакової інформації не виявлено;

– визначено відмінності у сприйманні студентами реальності під впливом рекламної інформації: 1) за інтенсивністю впливу реклами; 2) за характером впливу (залучення або відторгнення).

 

6. Тема: "Виявлення чинників та психологічної структури екологічно орієнтованого способу життя особистості".

Термін проведення: січень - грудень 2013 р.

Науковий керівник: Швалб Ю.М, в.о. зав. лаб. екологічної психології, д.психол.н., професор.

Інновації, що відпрацьовуються: виявлення психологічної структури екологічно орієнтованого способу життя особистості.

Результати експериментальної роботи:

Встановлені особливості структурної організації екологічно орієнтованого способу життя особистості. Вона складається із шарів специфічної за своїм змістом зовнішньої та внутрішньої активності особистості, спрямованої на освоєння умов життя в спосіб, який сприяє її фізичному, соціальному та духовному розвитку. Внутрішня активність виступає як процес продуктивної взаємодії у свідомості особистості двох суперечливих світоглядних принципів – вимоги до високої якості середовища з одного боку та установки на використання навколишнього середовища як ресурсу життєдіяльності з іншого боку. Зовнішня активність виступає як діяльнісне перетворення, врахування та використання довкілля в спосіб, який дозволяє задовольняти множину потреб особистості - фізичних, соціальних, духовних.

Визначені провідні соціально-психологічні детермінанти становлення екологічно орієнтованого способу життя особистості. До них відносяться сталі утворення когнітивної та емоційної сфер особистості — життєві сценарії, екологічна компетентність, домінуюча модальність переживань, зокрема, щодо екологічних негараздів. Емпірично перевірена модель інституційних та інфраструктурних складових процесу становлення екологічно орієнтованого способу життя.

Визначені напрямки впливу екологічно орієнтованого способу життя на розвиток особистості. Зокрема, встановлено, що позитивний чи негативний профіль переживань особистості пов’язаний із характером екологічної орієнтованості її способу життя.

Визначенні шляхи взаємовпливу екологічно орієнтованого способу життя особистості і процесів її взаємодії із різними видами середовищ (соціальним, матеріальним, інформаційним).Встановлено, що той чи інший вид середовища впливає на спосіб життя опосередковано - через фактори суб’єктивного ґатунку. Останні проявляють себе як стале ставлення особистості до певного середовища, яке зумовлює екологічність чи неекологічність способу життя. З іншого боку, становлення екологічно-орієнтованого способу життя зумовлює формування ціннісного ставлення людини до свого оточення, переживання його як продовження свого «я», і як результат - його збереження та розвиток.

Розроблені технології можуть бути використані у навчальному процесі і спрямовуються на: екологізацію вищої освіти та підвищення її якості, а також іміджу національної освіти на європейському рівні; становлення екологічно орієнтованої свідомості школярів, студентів, здорового способу життя родини.

Методики можуть бути використані у науково-дослідницькій практиці та діагностиці характеру і рівня сформованості екологічної свідомості та екологічної орієнтованості способу життя особистості й групи.

 

7. Тема: "Становлення ціннісних орієнтацій дітей дошкільного віку в сучасному соціокультурному середовищі".

Науковий керівник: Піроженко Т.О., зав. лаб. психології дошкільника, д.психол.н., професор.

Термін проведення: січень 2011 - грудень 2013 р.

Інновації, що відпрацьовуються: керівництво творчою лабораторією „Школа лідера” науково-методичного кабінету м. Новоград-Волинський Житомирської області (Ладивір С. О.); керівництво науковою темою „Соціально-психологічні умови впровадження „Технології психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дитиною „Радість розвитку” у дошкільному навчальному закладі” Міжнародного науково-практичного центру перспективного педагогічного досвіду, який створений за підтримкою „Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України”  (Піроженко Т. О.).

Результати експериментальної роботи:

Розроблено та експериментально перевірено комплекс діагностичного інструментарію для психологічного аналізу змістовності й наповненості системи існуючих цінностей субкультури сучасних дошкільників («Поле цінностей» дитини).

Охарактеризовано змістовне наповнення системи ціннісних орієнтацій, які існують у дитячий субкультурі та окреслені психологічні особливості процесу становлення цінностей у дитини дошкільного віку  («Структурно-динамічні характеристики ціннісних орієнтацій»).

Надано психологічну оцінку основних тенденцій функціонування ціннісних орієнтирів дітей старшого дошкільного віку в сучасному соціокультурному середовищі.

 

8. Тема:"Психолого-педагогічні основи процесу самотворення особистості".

Термін проведення: січень 2011 - грудень 2013 р.

Науковий керівник: Боришевський М.Й., зав. лаб. психології особистості ім. П.Р. Чамати, чл.-кор. НАПН України, д.психол.н., професор.

Інновації, що відпрацьовуються: з’ясування соціально-психологічних чинників та психолого-педагогічних умов, які забезпечують результативність процесу самотворення особистості у підлітковому та ранньому юнацькому віці з метою досягнення нею успіху у самовираженні та самореалізації.

Результати експериментальної роботи:

З’ясовано сутність та провідні механізми процесу самотворення в підлітковому та юнацькому віці. Зокрема, визначено потребово-мотиваційні детермінанти процесу самотворення в підлітковому та ранньому юнацькому віці; світоглядні орієнтації як чинники самотворення особистості; вікові та індивідуально-психологічні особливості структурно-функціонального самовдосконалення особистості; психологічні особливості процесу самотворення особистості як умови її самореалізації у міжлюдських взаєминах та діяльності; психологічні особливості самовдосконалення особистості дитини в системі сімейно-родинних ціннісних орієнтацій та взаємин; особливості процесу самотворення особистості як детермінанти осягнення морально-естетичного та гуманістичного самовираження.

Виявлено, що динаміка самовдосконалення особистості формується залежно від індивідуальної системи ціннісних орієнтацій. Наявність вибору і свобода його здійснення позитивно впливає на мотивацію самовдосконалення. Система цінностей стає підставою для самотворення і є фактором самореалізації особистості.

 

© 2014-2019 Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України