Укр. Укр.

Eng. Eng.
Головна Про Інститут Вибори Директора Інституту Статут Інституту 70-річчя діяльності Інституту Тижні психології Вчена рада Спеціалізовані вчені ради Аспірантура Акредитація PhD Докторантура Науково-дослідна робота Науково-інноваційна діяльність Міжнародна діяльність Міжнародні угоди Міжнародні наукові та освітні проекти Міжнародні стажування та підвищення кваліфікації Міжнародні наукові форуми Взаємодія з міжнародними організаціями Наукові видання Інституту Представництво “Global Union of Scientists for Peace” в Україні Рада молодих вчених Профспілка Інституту Архів новин Контакти



ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЛАБОРАТОРІЮ

         

Лабораторія психології навчання як окремий підрозділ Інституту психології була створена в 1960 році. Разом з тим, проблематика  психологічного забезпечення розвитку особистості в освітньому просторі посідала чільне місце в науково-дослідній роботі Інституту психології від почаку його заснування в 1945 році. Ініціатором створення  лабораторії та першим її керівником був знаний український психолог Іван Омелянович Синиця.  Основним напрямком роботи лабораторії стала комплексна розробка генеральної теми української психологічної школи, очолюваної на той час Г.С. Костюком– співвідношення навчання, виховання і розвиткуособистості. Характерною рисою дослідницької роботи лабораторії був тісний зв’язок із практикою навчання та виховання дитини у шкільних та позашкільних освітянських закладах.

          З 1978 р. лабораторію психології навчання  очолює дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович.Протягом цього часу розвивалась самостійна наукова школа психології навчання, в основу якої  покладено теорію генетичної психології особистості та генетико-моделювальний метод, розроблені С.Д. Максименком та всебічно опрацьовані його численними учнями та науковими прихильниками.

          В 80–90-ті  роки ХХ ст. дослідницька робота  здійснювалась в межах діяльнісного та культурно-історичного підходів,проводилось  поглиблене вивчення розвитку особистості в процесі навчання. Був обгрунтований генетико-моделюючий метод організації навчального процесу, що дозволяє розвивати різні типи  учіннієвої діяльності і вивчати закономірності формування психічних новоутворень в залежності від змісту учбових предметів. Були експериментально окреслені психологічні засади побудови навчальних курсів на діяльнісній основі; досліджувалися вікові закономірності становлення особистості учня. Водночас розроблялися методи діагностики психічного розвитку школярів, рівня сформованості у них учіннієвої діяльності. Були запропоновані та ретельно опрацьовані програми навчальних курсів і діагностичні завдання, побудовані на різному предметному матеріалі для окремих вікових контингентів учнів.

       Пріоритетним напрямком дослідницької роботи лабораторії від кінця 90–х років ХХ ст. стали проблеми розвитку особистості в системі безперервної освіти та вивчення психолого-педагогічних умов розвитку особистісної активності в освітньому просторі. Важливими завданнями цього напрямку роботи стали виявлення та дослідження структури освітнього простору, його розвивального потенціалу та чинників, що визначають психічний розвиток особистості в освітньому просторі певного типу. Була створена основа для науково-практичної експертизи типів освітніх середовищ різних навчальних закладів, комплексної оцінки впливу освітнього середовища на психічний розвиток особистості.

            Останніми роками, відповідаючи на актуальні виклики нового часу, лабораторія започаткувала дослідження проблеми самодетермінації особистості в генетичному контексті.  Вивчалися процеси розвитку і становлення самодетермінації особистості в психолого-педагогічній царині; проводився методологічний аналіз проблеми та розроблялася психологічна концепція самодетермінації особистості через з’ясування психологічних закономірностей, чинників та умов становлення самодетермінації. Робота  здійснювалась як поєднання діяльнісного та культурно-історичного підходів, проводилося  поглиблене вивчення розвитку особистості в процесі навчання. Генетико-моделюючий метод дозволив відтворювати різні типи учіннєвої діяльності і вивчати не лише закономірності формування окремих психічних новоутворень в залежності від змісту навчальних предметів, але й дослідити реальні зміни, що відбуваються при цьому в становленні та розвиткові учня як унікальної цілісної особистості.Результати роботи лабораторії протягом 2009–2013 рр. знайшли своє відображення в колективній монографії «Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі» (отримано національне визнання наукових досягнень за номінацією «Монографія» Шостого  Міжнародного  форуму-презентації «Інноватика в сучасній освіті» (21–23 жовтня 2014 р., м. Київ) та практичній роботі «Розробка показників та аналіз чинників самодетермінації особистості учнів у системі загальної освіти» (отримано відзнаку в конкурсі наукових розробок за номінацією “Формування творчої особистостів навчальних закладах “ХVІ Міжнародної виставки-презентації«Сучасна освіта в Україні – 2013»).

Результати  досліджень останніх років дали можливість визначити напрямкиподальшого наукового пошуку ібули  покладені в основу побудови теоретичних та практичних настанов нової теми: «Діяльнісна самореалізація особистості в освітньому просторі» (2014–2017рр.), яка в даний час успішно розробляється колективом лабораторії шляхом активного науково-дослідницького пошуку.

© 2014-2024 Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України